Аналітичні та інформаційні матеріали з тематики гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.
Стратегії відновлення України. Приклади передового досвіду
Центр партнерства для розвитку (CPD, Молдова)
Ефективне відновлення вимагає всеосяжного, багатовимірного підходу, який охоплює невідкладні гуманітарні потреби й водночас закладає підґрунтя для довгострокового сталого розвитку. Такі зусилля є багатогранними та залежать від конкретного контексту.
Документ пропонує ознайомитись із низкою кращих практик, визнаних міжнародними організаціями, урядами та неурядовими організаціями (НУО), які виявилися ефективними у різних умовах — залежно від культурних, соціальних та економічних особливостей постраждалих територій.
Аналіз зосереджений на шести основних напрямках, що мають вирішальне значення для відновлення держави: (i) соціальний захист, (ii) охорона здоров’я, (iii) освіта, (iv) зайнятість, (v) бізнес і (vi) сільське господарство та розвиток сільських територій. У документі наведено найкращі світові практики, впроваджені в країнах, що зазнали впливу війни та затяжних конфліктів, задля прискорення економічного та соціального відновлення.
Цей документ розроблено Центром партнерства для розвитку (Молдова) в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: розвиток потенціалу для розробки передової політики, оцінки впливу, стратегічної адвокації та спеціалізованих комунікацій у сфері політики», що впроваджується МБФ «Український жіночий фонд» за фінансової підтримки Європейського Союзу
2024. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Посилення економічних спроможностей постраждалих від СНПК як один з репараційних механізмів на шляху відновлення
Аналітичний центр ЮрФем
У матеріалі проаналізовано досвіди 16 країн щодо реагування на випадки сексуального насильства під час конфлікту, забезпечення допомоги вцілілим та застосування економічного уповноваження як репарації. Матеріал містить критичну інформацію про підходи різних держав, які мають досвід СНПК, до вирішення питань виплати репарацій, залученості потерпілих до соціального життя, роботи, а також до подолання ними травми.
Дослідження звертає увагу як на кращі практики економічного уповноваження, так і невдалі кейси. Матеріал виокремлює плюси та мінуси того чи іншого заходу, що дозволить здійснити оцінку ризиків у плануванні заходів відновлення в Україні.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе Аналітичний центр ЮрФем Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Визначення шляхів, механізмів та способів впровадження гендерно відповідального відновлення України
Інтелект Сумщини
Метою Аналізу є оцінка впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у програму комплексного відновлення (ПКВ) області на прикладі прикордонних областей: Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської.
Здійснений аналіз процесів розроблення ПКВ та наявних в областях програмних документів дає підстави виокремлення ключових критеріїв для гендерного аналізу ПКВ: 1) права людини; 2) програмування дій за сферами життєдіяльності; 3) дезагреговані дані; 4) громадська участь і згуртованість громади.
За результатами дослідження запропоновані механізми комплексного гендерно чутливого відновлення: управління на основі дезагрегованих даних; ключових критеріїв; синхронізації програмних документів.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України. Досвід медіа
Жінки в медіа.
Оскільки гендерно чутливе відновлення ставить у центр уваги потреби різних груп жінок і чоловіків, у тому числі через забезпечення їхньої рівноправної участі у відбудові уражених війною регіонів і громад, важливо допомогти українським медіа мати відповідну оптику для матеріалів про відбудову.
Це дослідження проводилося з метою з’ясувати з якими складнощами стикаються журналісти й журналістки, висвітлюючи тему відбудови України, та чи надається увага в таких темах гендерночутливому відновленню.
Дослідження проводилося через опитування медіа-спільноти, зокрема спільноту «Жінки в медіа», Комісію з журналістської етики, Національну спілку журналістів України та шляхом оприлюднення на сторінках тематичних видань: Детектор медіа, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA та інших. В опитуванні взяли участь 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій та 6 фрілансерів.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Жінки в медіа».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: Гендерно-правовий аналіз нормативно-правових актів у сфері людського капіталу
Вокс Україна
У період відбудови та відновлення після війни важливо враховувати у нормативно-правових актах принципи гендерної рівності. Принцип «build back better», який Україна планує застосовувати під час відбудови, можна застосовувати і при формуванні економічної та соціальної політики, підвищуючи її ефективність та людиноцентричність. Це означає, що при розробці законів та реформ необхідно враховувати рівні можливості для чоловіків та жінок, а також включати до НПА норми, що сприятимуть гендерній рівності.
У цій статті проаналізовано регуляції, що потрапили до розділу Індексу «Людський капітал», який об’єднує найбільш людиноцентричні сфери Індексу: ринок праці, соціальний захист, освіту, медицину, культуру тощо. Обрано найбільш актуальні регуляції, ухвалені після 24 лютого 2022 року. В цей період Україна, по-перше, зіштовхнулася з небаченими раніше викликами у соціальній сфері через переміщення великої кількості українців, зростання попиту на соціальну підтримку від держави, необхідність нових рішень для медичної і освітньої сфери. По-друге, наша країна розпочала швидкий євроінтеграційний поступ, що потребує пришвидшення гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. Нарешті, Україна працює над відновленням зруйнованого за принципом «build back better». Частиною цієї роботи є розробка нових кращих політик, зокрема у соціальній політиці. Всього розглянуто 78 НПА, які оцінили експерти Індексу реформ.
Дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Вокс Україна».
2024. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЗВІТ: Горизонтальна гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті
Cedos. Громадська організація «Центр дослідження суспільства»
Процес відновлення потребує значних зусиль, людських ресурсів і компетенцій. Освіта є ключовим інститутом, що забезпечує такі навички і знання. Нерівності в освіті можуть мати вплив на те, яким чином буде організоване відновлення, а також які нерівності будуть або не будуть посилені чи спровоковані внаслідок цього.
Це дослідження має на меті описати горизонтальну гендерну сегрегацію у фаховій передвищій та вищій освіті в Україні станом на 2024 рік.
Дані, що використано для аналізу, отримані у відповідь на запит на публічну інформацію від ДП “Інфоресурс”, що є розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
Аналітичний матеріал присвячений пошуку відповідей на такі запитання:
– наскільки масштабною є горизонтальна гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті, скільки спеціальностей та студентства вона охоплює;
– чи варіюється гендерна сегрегація залежно від рівня освіти, регіону, закладу освіти, форми оплати за навчання;
– чи відрізняється поведінка жінок і чоловіків під час вибору спеціальності та закладу освіти, куди вони вступають.
Дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Центр дослідження суспільства».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ. Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення
Аналітичний центр “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”
Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення розроблений експертками Аналітичного центру ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”, враховуючи чинні українські НПА у сфері розробки програмних документів та гендерної рівності на основі “Інструменту визначення рівня впровадження гендерного підходу в публічних політиках” (за результатами вивчення досвіду Centrul Parteneriat pentru Dezvoltare, Republica Moldova).
Інструмент дозволяє провести оперативну оцінку рівня врахування в програмному документі гендерного підходу, з метою виявлення потенційних прогалин/можливостей для посилення роботи щодо досягнення гендерної рівності. Інструмент показує перспективи покращення рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе Аналітичний центр ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”
2024. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Соціальний захист ветеранок і ветеранів, аналіз наявних стандартів, огляд європейських практик і напрацювання рекомендацій
Юридична сотня
Звіт містить аналіз правової структури соціального захисту ветеранок та ветеранів, зокрема аналіз чинного законодавства щодо ветеранок та ветеранів, визначення прав та обов’язків ветеранок і ветеранів у контексті соціального захисту та огляд стану соціального захисту ветеранок і ветеранів в Україні. У звіті також наведено огляд програм та пільг. Розділ із аналізом стандартів країн ЄС містить аналіз міжнародного права з питань соціального захисту та аналіз законодавства на прикладі Республіки Хорватія та Нідерландів.
Під час написання звіту використано первинні дані (вибірка за різні періоди звернень на гарячу лінію ГО “Юридична сотня”), та вторинні (аналіз національних законодавчих та підзаконних актів, судової практики, зокрема рішення Конституційного Суду України, міжнародно-правових договорів та угод, актів іноземного законодавства, а також публікацій і статей у профільних медіа).
Наведено рекомендації щодо впровадження єдиного стандарту для ветеранок і ветеранів у питаннях соціального захисту.
Матеріал виготовлений громадською організацією «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня».
АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ. Гендерна інклюзія відбудови: аналіз ДБН
Аналітичний центр ІКЖЦ
Суттєвою складовою відновлення України є відновлення її інфраструктури. Тому якість будівництва, відповідність норм сучасним вимогам, зокрема, тому, що називається гендерна інклюзія має приділятися особлива увага. Гендерна інклюзія містить загальні аспекти інклюзивності, проте вона ширша за інклюзивність, яку розглядають зазвичай щодо людей з інвалідністю та/або маломобільних груп населення. Мета огляду – визначити необхідні зміни і доповнення до ДБН з метою запровадження гендерної інклюзії відбудови у будівництві.
Аналітичний центр ІКЖЦ провів аналіз державних будівельних стандартів ДБН на прикладі двох ДБН.
Документи, доступні для ознайомлення та завантаження:
– В.2.2-15-2019 ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
– 1.2-9-2021 БЕЗПЕКА І ДОСТУПНІСТЬ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе Аналітичний центр ГО «Інформаційно-консультаційний жіночий центр»
