Аналітичні та інформаційні матеріали з тематики гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.
2025. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ. Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення
Вокс Україна
Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення проведено з метою визначення прогалин і формування рекомендацій щодо пріоритетних напрямків розробки/оновлення нормативно-правової бази.
Від початку повномасштабного вторгнення команда аналітичного центру «Вокс Україна» веде моніторинг усіх нормативно-правових актів (НПА) воєнного часу, які мають помітний вплив на регуляторне середовище України. З цих документів команда «Вокс Україна» виокремила 218 регуляцій, що найбільше впливають на процес відбудови України.
Аналіз включає як аналіз конкретних НПА з практичними рекомендаціями щодо змін в них, так і погляд на процес відбудови з урахуванням гендерного мейнстрімінгу для того, щоб побачити більш системні проблеми і закономірності.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд. Інформація, що представлена у матеріалі, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії, Українського Жіночого Фонду та Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
2025. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Проблема реалізації прав людини, яка проживала у фактичному шлюбі із безвісти зниклим чи полоненим військовослужбовцем
Юридична сотня
Чи визнання проживання у фактичному шлюбі є достатнім, аби один з партнерів мав повноцінні права чоловіка та дружини як члена родини, чиї близькі знаходяться в полоні або є зниклими безвісти військовослужбовцями?
Документ розроблений на основі аналізу законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, судової практики, а також з огляду на проблемні питання, висвітлені завдяки зверненням на гарячу лінію ГО “Юридична сотня”. Матеріали дослідження будуть корисними для представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та експертів, які надають послуги родинам зниклих безвісти чи полонених військовослужбовців.
Аналітичний звіт підготовлений ГО «Юридична сотня» в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», який впроваджується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО Юридична сотня.
Стратегії відновлення України. Приклади передового досвіду
Центр партнерства для розвитку (CPD, Молдова)
Ефективне відновлення вимагає всеосяжного, багатовимірного підходу, який охоплює невідкладні гуманітарні потреби й водночас закладає підґрунтя для довгострокового сталого розвитку. Такі зусилля є багатогранними та залежать від конкретного контексту.
Документ пропонує ознайомитись із низкою кращих практик, визнаних міжнародними організаціями, урядами та неурядовими організаціями (НУО), які виявилися ефективними у різних умовах — залежно від культурних, соціальних та економічних особливостей постраждалих територій.
Аналіз зосереджений на шести основних напрямках, що мають вирішальне значення для відновлення держави: (i) соціальний захист, (ii) охорона здоров’я, (iii) освіта, (iv) зайнятість, (v) бізнес і (vi) сільське господарство та розвиток сільських територій. У документі наведено найкращі світові практики, впроваджені в країнах, що зазнали впливу війни та затяжних конфліктів, задля прискорення економічного та соціального відновлення.
Цей документ розроблено Центром партнерства для розвитку (Молдова) в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: розвиток потенціалу для розробки передової політики, оцінки впливу, стратегічної адвокації та спеціалізованих комунікацій у сфері політики», що впроваджується МБФ «Український жіночий фонд» за фінансової підтримки Європейського Союзу
2024. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Посилення економічних спроможностей постраждалих від СНПК як один з репараційних механізмів на шляху відновлення
Аналітичний центр ЮрФем
У матеріалі проаналізовано досвіди 16 країн щодо реагування на випадки сексуального насильства під час конфлікту, забезпечення допомоги вцілілим та застосування економічного уповноваження як репарації. Матеріал містить критичну інформацію про підходи різних держав, які мають досвід СНПК, до вирішення питань виплати репарацій, залученості потерпілих до соціального життя, роботи, а також до подолання ними травми.
Дослідження звертає увагу як на кращі практики економічного уповноваження, так і невдалі кейси. Матеріал виокремлює плюси та мінуси того чи іншого заходу, що дозволить здійснити оцінку ризиків у плануванні заходів відновлення в Україні.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе Аналітичний центр ЮрФем Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ: Визначення шляхів, механізмів та способів впровадження гендерно відповідального відновлення України
Інтелект Сумщини
Метою Аналізу є оцінка впровадження принципів гендерної рівності та інклюзії у програму комплексного відновлення (ПКВ) області на прикладі прикордонних областей: Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської.
Здійснений аналіз процесів розроблення ПКВ та наявних в областях програмних документів дає підстави виокремлення ключових критеріїв для гендерного аналізу ПКВ: 1) права людини; 2) програмування дій за сферами життєдіяльності; 3) дезагреговані дані; 4) громадська участь і згуртованість громади.
За результатами дослідження запропоновані механізми комплексного гендерно чутливого відновлення: управління на основі дезагрегованих даних; ключових критеріїв; синхронізації програмних документів.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України. Досвід медіа
Жінки в медіа.
Оскільки гендерно чутливе відновлення ставить у центр уваги потреби різних груп жінок і чоловіків, у тому числі через забезпечення їхньої рівноправної участі у відбудові уражених війною регіонів і громад, важливо допомогти українським медіа мати відповідну оптику для матеріалів про відбудову.
Це дослідження проводилося з метою з’ясувати з якими складнощами стикаються журналісти й журналістки, висвітлюючи тему відбудови України, та чи надається увага в таких темах гендерночутливому відновленню.
Дослідження проводилося через опитування медіа-спільноти, зокрема спільноту «Жінки в медіа», Комісію з журналістської етики, Національну спілку журналістів України та шляхом оприлюднення на сторінках тематичних видань: Детектор медіа, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA та інших. В опитуванні взяли участь 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій та 6 фрілансерів.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Жінки в медіа».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ: Гендерно-правовий аналіз нормативно-правових актів у сфері людського капіталу
Вокс Україна
У період відбудови та відновлення після війни важливо враховувати у нормативно-правових актах принципи гендерної рівності. Принцип «build back better», який Україна планує застосовувати під час відбудови, можна застосовувати і при формуванні економічної та соціальної політики, підвищуючи її ефективність та людиноцентричність. Це означає, що при розробці законів та реформ необхідно враховувати рівні можливості для чоловіків та жінок, а також включати до НПА норми, що сприятимуть гендерній рівності.
У цій статті проаналізовано регуляції, що потрапили до розділу Індексу «Людський капітал», який об’єднує найбільш людиноцентричні сфери Індексу: ринок праці, соціальний захист, освіту, медицину, культуру тощо. Обрано найбільш актуальні регуляції, ухвалені після 24 лютого 2022 року. В цей період Україна, по-перше, зіштовхнулася з небаченими раніше викликами у соціальній сфері через переміщення великої кількості українців, зростання попиту на соціальну підтримку від держави, необхідність нових рішень для медичної і освітньої сфери. По-друге, наша країна розпочала швидкий євроінтеграційний поступ, що потребує пришвидшення гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. Нарешті, Україна працює над відновленням зруйнованого за принципом «build back better». Частиною цієї роботи є розробка нових кращих політик, зокрема у соціальній політиці. Всього розглянуто 78 НПА, які оцінили експерти Індексу реформ.
Дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Вокс Україна».
2024. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЗВІТ: Горизонтальна гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті
Cedos. Громадська організація «Центр дослідження суспільства»
Процес відновлення потребує значних зусиль, людських ресурсів і компетенцій. Освіта є ключовим інститутом, що забезпечує такі навички і знання. Нерівності в освіті можуть мати вплив на те, яким чином буде організоване відновлення, а також які нерівності будуть або не будуть посилені чи спровоковані внаслідок цього.
Це дослідження має на меті описати горизонтальну гендерну сегрегацію у фаховій передвищій та вищій освіті в Україні станом на 2024 рік.
Дані, що використано для аналізу, отримані у відповідь на запит на публічну інформацію від ДП “Інфоресурс”, що є розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
Аналітичний матеріал присвячений пошуку відповідей на такі запитання:
– наскільки масштабною є горизонтальна гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті, скільки спеціальностей та студентства вона охоплює;
– чи варіюється гендерна сегрегація залежно від рівня освіти, регіону, закладу освіти, форми оплати за навчання;
– чи відрізняється поведінка жінок і чоловіків під час вибору спеціальності та закладу освіти, куди вони вступають.
Дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Центр дослідження суспільства».
2024. АНАЛІТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ. Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення
Аналітичний центр “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”
Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення розроблений експертками Аналітичного центру ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”, враховуючи чинні українські НПА у сфері розробки програмних документів та гендерної рівності на основі “Інструменту визначення рівня впровадження гендерного підходу в публічних політиках” (за результатами вивчення досвіду Centrul Parteneriat pentru Dezvoltare, Republica Moldova).
Інструмент дозволяє провести оперативну оцінку рівня врахування в програмному документі гендерного підходу, з метою виявлення потенційних прогалин/можливостей для посилення роботи щодо досягнення гендерної рівності. Інструмент показує перспективи покращення рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення.
Матеріал виготовлений завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе Аналітичний центр ГО “Бюро гендерних стратегій та бюджетування”
