СХВАЛЕНО
Координаційною радою
Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні
17 квітня 2025 року
1. Обґрунтування
Включення гендерного підходу та інклюзії є зобов’язанням України в межах процесу євроінтеграції, що передбачено Планом дій для України (Ukraine Facility), Планом дій ЄС щодо гендерної рівності (GAP III) та є умовою відповідності acquis ЄС.
Гендерна рівність — один із семи принципів відновлення, закріплених у Декларації Лугано (2022), а інклюзивність — ключовий елемент сталої відбудови.
Залучення жінок, молоді, людей з інвалідністю, людей старшого віку та інших уразливих груп до відновлення має вирішальне значення з огляду на такі дані:
- – Гендерна різниця в оплаті праці у 2023 році становила 41,4%.
- – 41% непрацюючих жінок у 2024 році назвали основною причиною економічної неактивності нерівномірний розподіл домашніх і доглядових обов’язків.
- – 47% дітей дошкільного віку не мають доступу до дошкільної освіти, що унеможливлює для одного з батьків (переважно матерів) бути активними на ринку праці.
- – У секторах зростання (ІТ, енергетика, інфраструктура) жінки представлені слабко або майже відсутні.
- – Жінки очолюють менше 20% територіальних громад, попри активну участь у наданні гуманітарних, соціальних та освітніх послуг.
- – За 2022–2023 роки лише 1% відслідкованих ОЕСР коштів міжнародної допомоги було спрямовано на гендерну рівність і права жінок.
Ігнорування цих даних під час планування та реалізації програм відновлення:
- – обмежує ефективність використання ресурсів;
- – посилює нерівність і вразливість;
- – звужує базу людського капіталу;
- – суперечить принципам прозорості, результативності та інклюзивності.
Інтеграція гендерного підходу та принципу інклюзії дозволяє:
- – краще оцінити реальні потреби населення;
- – забезпечити рівний доступ до ресурсів, послуг і можливостей;
- – підтримати репродуктивне здоров’я та мобільні ГЗН-послуги;
- – розвивати людський капітал на місцевому та національному рівнях;
- – зміцнити довіру до державної політики та міжнародного партнерства;
- – зменшити ризики еміграції молоді, зокрема хлопців.
2. Можливості для посилення гендерного підходу та інклюзії в підготовці URC 2025
Людський капітал (див. детальніші рекомендації нижче):
- – Розширити зміст відповідних панелей за рахунок врахування доглядового навантаження та його впливу на участь жінок у ринку праці та бізнесі. Включити тему доступу до дитсадків як передумови економічної активності батьків.
- – Приділити увагу залученню молоді до процесів відновлення, з акцентом на гендерно-орієнтовану політику для юнаків і дівчат.
- – Підкреслити необхідність пошуку рішень для залучення до економічної активності вразливих груп, зокрема людей з інвалідністю, людей похилого віку, ВПО, у т.ч. з окупованих територій, одиноких батьків та інших.
Бізнес:
- – Визначити негативні наслідки впливу гендерних стереотипів на вибір професій і галузей підприємництва і шляхи подолання цих бар’єрів.
- – Розглянути інструменти для розширення доступу жінок до програм підтримки МСБ, інновацій, фінансування.
Місцевий рівень:
- – Відобразити внесок жінок і громадських організацій у наданні базових послуг у громадах.
- – Підкреслити потребу в наскрізній інклюзивності всіх державних послуг — освіти, охорони здоров’я, транспорту, соціального захисту тощо.
ЄС:
- – Акцентувати на адвокації включення українських потреб і досвіду в нову Гендерну стратегію ЄС 2026–2030.
- – Розширити вимір євроінтеграційних реформ за рахунок індикаторів інклюзії, реагування на ГЗН і прав вразливих груп.
Програма URC:
- – Заохочувати участь жіночих ГО не лише в гендерній панелі, а в усіх тематичних заходах.
- – Включити практику збирання та використання гендерно-дезагрегованих даних при плануванні та моніторингу політики і програм відновлення.
3. Наявні інструменти для інтеграції гендерного підходу
- – Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні (2023) – міжвідомчий координаційний механізм, створений при Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, з метою інтеграції принципів гендерної рівності та інклюзії у процес відновлення України. Платформа об’єднує представників уряду, громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів.
- – Консультативна панель Платформи (2024) – об’єднання представників і представниць громадянського суспільства, створене для посилення впливу громадських організацій на процеси забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України. Панель сприяє координації дій, залученню до ухвалення рішень та забезпеченню участі громадянського суспільства у процесах відновлення.
- – Міжнародний альянс за гендерно-чутливе та інклюзивне відновлення (2024) – започаткований під час Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні як спільна ініціатива урядів, міжнародних організацій, громадянського суспільства та бізнесу для просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні. Метою Альянсу є усунення диспропорцій, що виникли внаслідок війни, та забезпечення більш інклюзивного майбутнього для всіх українців та українок.
- – Індекс гендерної рівності України (2025) – перший в Україні розрахунок індексу гендерної рівності, розроблений Українським Жіночим Фондом у співпраці з Державною службою статистики України за методологією Європейського інституту гендерної рівності. Індекс охоплює шість ключових сфер: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я, та слугує інструментом для моніторингу й оцінки прогресу досягнення гендерної рівності в країні.
- – Розділ про людський капітал у Плані України – розділ включає аналіз гендерних бар’єрів у зайнятості та догляді, підкреслюючи необхідність інвестицій у доглядову інфраструктуру як драйвер розвитку. Водночас, План практично не охоплює інші виміри гендерної рівності, що вказує на потребу в розширенні гендерного аналізу в інших сферах.
- – Панель про гендерний паритет та жіноче лідерство (2.8) – запланована в рамках Конференції з відновлення України 2025 року в Римі, буде присвячена обговоренню питань гендерного паритету та жіночого лідерства у процесах відновлення. Очікується, що вона стане платформою для обміну досвідом та напрацювання рекомендацій щодо посилення участі жінок у відбудові країни.
4. Рекомендовані дії в межах підготовки та проведення URC 2025
1) Забезпечити інтеграцію гендерного підходу та інклюзії в усі панелі та формати Конференції.
Гендерна тематика має бути представлена не лише в окремій гендерній панелі, а наскрізно — в усіх змістовних заходах URC 2025. Рекомендується:
- – Забезпечити участь експертів та експерток з гендерної рівності, прав жінок, прав людей з інвалідністю, прав літніх людей, інклюзії молоді тощо;
- – Відобразити в описах панелей, як буде враховано гендерні аспекти й потреби вразливих груп;
- – Включити представниць жіночих і правозахисних ГО до усіх панелей конференції.
2) Включити молодь до діалогу та програмної частини Конференції.
- – Запросити до участі у панелях молодих активістів та активісток, які працюють у сферах відновлення, місцевого розвитку, інновацій, інклюзії.
- – Визначити виклики, пов’язані з еміграцією молоді, зокрема юнаків, та інструменти для їх збереження і залучення в Україні.
3) Забезпечити участь вразливих груп в обговореннях усіх напрямів відновлення.
- – Передбачити, щоб потреби людей з інвалідністю, людей похилого віку, ВПО, у т.ч. з окупованих територій, одиноких матерів/татів, етнічних меншин тощо були враховані в рамках панелей, що стосуються доступу до послуг, працевлаштування, інфраструктури.
- – Просувати принцип безбар’єрності (не лише фізичної) у відбудові послуг, закладів, транспорту.
4) Включити до панелі про охорону здоров’я питання репродуктивного здоров’я та реагування на ГЗН.
- – Відзначити важливість забезпечення мобільних послуг з репродуктивного здоров’я, особливо в деокупованих територіях та громадах із нестачею медичних кадрів.
- – Просувати послідовне включення послуг з реагування ГЗН до програм охорони здоров’я, гуманітарної допомоги та відновлення.
5) Адвокатувати відображення українського досвіду в новій Гендерній стратегії ЄС 2026–2030.
- – Підкреслити, що повномасштабна війна спричинила нові виклики для забезпечення прав жінок, гендерної рівності, репродуктивного здоров’я.
- – Просувати механізми спеціальної підтримки українських жіночих ініціатив у межах європейської політики рівності.
6) Зміцнити координацію партнерів для включення гендерного підходу.
- – Організувати регулярний діалог між міжнародними партнерами, у т.ч. міжнародними фінансовими установами, державними органами, громадськими організаціями для синхронізації зусиль;
- – Поширити Рекомендації для всіх партнерів URC щодо інтеграції гендерного підходу та інклюзії.
5. Показники результативності та очікувані результати
Для оцінки ступеня інтеграції гендерного підходу та інклюзії у підготовку і проведення URC 2025 пропонуються такі індикатори:
1) Програмна частина Конференції:
- – Частка панелей, у яких інтегровано гендерну тематику (ціль — не менше 75%),
- – Кількість панелей, де виступають жінки, у тому числі представниці уряду, бізнесу, ГО (ціль — у кожній панелі).
2) Участь та представництво:
- – Частка жінок серед усіх спікерів конференції (ціль — не менше 40%),
- – Кількість виступів, що представляють голоси молоді, осіб з інвалідністю, представників/ць інших вразливих груп (ціль — щонайменше 5 тематичних виступів).
3) Дані і політика:
- – Частка програм та стратегій, презентованих на URC, що базуються на гендерно-дезагрегованій статистиці (ціль — не менше 75);
- – Наявність спеціальних розділів щодо потреб і участі вразливих груп у презентованих реформах.
4) Результати Конференції:
- – Оголошені зобов’язання міжнародних партнерів щодо фінансування програм гендерно-орієнтованого та інклюзивного відновлення (ціль — мінімум 3 окремі фінансові зобов’язання),
- – Оголошення про запуск нових програм/фондів/ініціатив на підтримку гендерної рівності та підтримки вразливих груп (ціль — щонайменше 5).
6. Рекомендації щодо включення гендерної рівності та інклюзії в панелі виміру «Людський капітал»
Усі панелі повинні інтегрувати гендерну рівність та інклюзію як необхідні складові стійкого та справедливого відновлення України. Нижче наводяться рекомендації до кожної з восьми тематичних панелей:
Панель 1. Людиноцентричне економічне відновлення та розвиток ринку праці
- – Визначити гендерні бар’єри в доступі до зайнятості в секторах, що відновлюються, із фокусом на участь жінок у сфері будівництва, енергетики, транспорту та ІТ;
- – Порушити питання обмежень для економічної активності батьків, які здійснюють догляд за дітьми, через нестачу доступних дошкільних послуг — і представити інвестиції в доглядову інфраструктуру як драйвер розвитку;
- – Акцентувати на необхідності державних програм підтримки самозайнятості та жіночого підприємництва, особливо в сільських громадах.
Панель 2. Освіта і розвиток людського капіталу
- – Запропонувати рішення для подолання гендерних стереотипів у виборі професій, особливо у професійно-технічній освіті та STEM-напрямках;
- – Представити рішення щодо розширення охоплення інклюзивною дошкільною освітою;
- – Забезпечити включення молоді в обговорення відновлення системи освіти, з урахуванням потреб юнаків, дівчат та молодих людей з інвалідністю.
Панель 3. Наука, дослідження та інновації
- – Забезпечити залучення жінок-науковиць та дослідниць до панелі та подальших інноваційних проєктів;
- – Підкреслити необхідність розробки інклюзивних технологій — з урахуванням гендерних аспектів, потреб людей з інвалідністю, літніх людей та інших уразливих груп.
Панель 4. Розробка політики інклюзивності
- – Акцентувати на потребах сімей, що здійснюють догляд за людьми з інвалідністю, та важливості підтримки таких сімей у відновленні, у т.ч. у контексті доступу до ринку праці
- – Наголосити на важливості програм для психосоціальної підтримки та забезпечення безбар’єрності в усіх сферах;
- – Адвокатувати інституційну трансформацію соціальних послуг із фокусом на чутливість до різних потреб отримувачів.
Панель 5. Охорона здоров’я як передумова відновлення
- – Додати аспект забезпечення послуг у сфері сексуального і репродуктивного здоров’я, зокрема мобільні бригади для віддалених громад;
- – Розглянути психічне здоров’я як ключову сферу підтримки жінок і чоловіків, які пережили насильство, втрату або переселення;
- – Підкреслити необхідність збору даних, розподілених за статтю, віком та іншими характеристиками, з метою врахування потреб різних груп під час планування медичних послуг.
Панель 6. Залучення, повернення і реінтеграція українців
- – Обговорити підтримку добровільного повернення українців за кордону, з урахуванням потреб жінок, осіб з інвалідністю, родин з дітьми — включно з доступом до соціальних, медичних і освітніх послуг;
- – Врахувати гендерно-чутливий підхід до програм реінтеграції, у т.ч. підтримку жінок, які повертаються без супроводу партнера або здійснюють доглядові функції самостійно;
- – Запропонувати рішення для збереження молоді в країні, зокрема юнаків, через інвестиції у професійне навчання, працевлаштування та громадську активність.
Панель 7. Культурна спадщина та культурне самовираження як основа української ідентичності
- – Представити ініціативи, що підтримують культурне відновлення з участю жінок, молоді та представників уразливих груп;
- – Акцентувати на ролі культури як простору відновлення довіри, взаєморозуміння і психосоціального відновлення;
- – Залучити культурних діячів/-ок, які працюють із темами воєнного досвіду, гендерної рівності, інклюзії.
Панель 8. Гендерна рівність і жіноче лідерство у відновленні
- – Підтримати включення українських підходів до нової Гендерної стратегії ЄС на 2026–2030 роки;
- – Закликати до збільшення частки міжнародної допомоги на програми просування прав жінок та гендерної рівності;
- – Просувати системне застосування гендерного бюджетування, використання гендерно-дезагрегованих даних і створення міжсекторальних механізмів реалізації зобов’язань після конференції.