10 блоків гендерно інклюзивного відновлення

Глосарій з гендерно чутливого відновлення

2025. АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ. Новий підхід до стійкості: Зміцнення організацій, очолюваних жінками, для протидії ГЗН у надзвичайних ситуаціях

Дорожня карта з впровадження гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні представлена на спільному заході Платформи та зацікавлених стейкхолдерів

20 серпня відбулось cпільне засідання Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні,  Альянсу з  гендерно-чутливого та інклюзивного відновлення в Україні та Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність» на тему: «Забезпечення гендерного мейнcтримінгу та інклюзії у відновленні: спільні кроки».

Захід відкрив Тарас Качка, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Координатор Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Віце-прем’єр наголосив на важливості порядку денного гендерної рівності та інклюзії та необхідності зробити гендерну рівність наскрізним елементом всіх політик з відновлення.

Катерина Левченко, заступниця Координатора Платформи, Урядова уповноважена з питань гендерної політики та керівниця панелі “Гендерна рівність та жіноче лідерство у відновленні” на URC 2025 окреслила результати Результати Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025).

Ключовими висновками що гендерного мейнстримінгу на URC 2025 є:

  • – Демонстрація посилення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України
    • – Необхідність постійної системної роботи та скоординованих дій всіх учасників, платформ, об’єднань, які залучені до гендерно відповідального й інклюзивного відновлення України
      • – Необхідність напрацювання матриці спільних дій – проєкту формату Дорожньої карти подальших кроків впровадження гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні на 2025-2026 рр.

Сабін Фрейзер Гюнеш, представниця ООН Жінки в Україні, окреслила шляхи збільшення фінансування гендерно-відповідальних проєктів МТД.

Віктор Нестуля, Голова проєктного офісу DREAM, ознайомив із запланованими шляхами до впровадження гендерної чутливості до Системи управління публічними інвестиціями/Платформи DREAM.

Лілія Савич, партнерка «Корн Феррі» та керівниця практики організаційної стратегії, представила Хартію стійкості людського капіталу, що передбачає врахування гендерних підходів в розвитку людського капіталу та анонсувала появу відповідного посібника.

Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, наголосила на експертності та ефективності Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі та ініціювала дискусію щодо можливостей та перешкод для впровадження «Десяти блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення», розроблених експертним колом Консультативної панелі.

Ірина Постоловська, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України, повідомила про поточну роботу Міністерства над документами, необхідними для втілення НПД 1325 та розробку НПД із запобігання та протидії насильства.

Свою підтримку висловили Олена Трапезнікова, представниця посольства Канади в Україні та співголова СРГ «Гендерна рівність», а також Аудур Едда Йокульсдоттір і Анна Балтудсдоттір – представниці Міністерства закордонних справ Ісландії, яка нещодавно приєдналась до Альянсу.

Дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення» та «Глосарій гендерно чутливого відновлення» представили Ксенія Алеканкіна, керівниця проєкту «Індекс реформ» Вокс Україна та Дарія Росохата, аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко представила Дорожню карту подальших кроків впровадження гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та заохотила присутніх вносити свої пропозиції до цього документу.

Завданнями Дорожньої карти є:

  • – Нормативно-правові акти у сфері відновлення включають гендерну складову (на національному, регіональному та місцевому рівні)
  • – Проєкти міжнародної технічної допомоги включають гендерну складову
  • – Фахівці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, міжнародних та громадських організацій, які залучені до процесів відновлення, мають гендерні компетенції
  • – Програми та проєкти з відновлення включають гендерну складову (дані, дезагреговані за статтю, гендерні дослідження, аналіз, гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ), гендерні аудити, експертиза тощо)
  • – Постійно здійснюється моніторинг забезпечення гендерної рівності та інклюзії у відновленні, результати якого враховуються в подальшій діяльності

Участь жінок – ключ до ефективного відновлення: експертки підсумували URC 2025

Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила, що під час конференції з відновлення у Римі Європейський союз вчергове підтвердив підтримку України у питаннях гендерної рівності.

Про це вона сказала під час заходу щодо підсумків URC 2025, що відбувся в Медіацентрі Україна 25 липня.

“Ми маємо багато напрацювань і важливо, щоб всі вони включались у програми відновлення України як на національному, так і на місцевому рівні. Нам важливо і надалі впроваджувати принципи гендерної рівності, як складову процесу відбудови”, – зазначила вона.

Катерина Левченко повідомила, що вперше в історії Україна підписала Меморандум про співпрацю між Президією Ради Міністрів Італійської Республіки – Департаментом з питань політики рівних можливостей та Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики.

“Меморандум відкрив новий етап міжурядової взаємодії, спрямований на забезпечення гендерної рівності та розширення участі жінок у економічному та політичному житті. Документ визначає пріоритетні вектори співпраці, що відповідають актуальним викликам у сфері гендерної політики та відображають спільне прагнення України й Італії до сталого, інклюзивного та справедливого розвитку”, – зазначила вона.

Серед ключових сфер співпраці:

  • – запобігання та протидія насильству щодо жінок і дівчат;
    • – підтримка жіночого підприємництва та участі жінок у прийнятті рішень;
      • – обмін досвідом, аналітичними матеріалами й експертна підтримка;
      • – організація спільних освітніх і комунікаційних заходів.

Водночас Урядова Уповноважена нагадала, що за підсумками попередніх конференцій у 2023 році було засновано Пллатформу забезпечення гендерного мейнстримінгу у відновленні, а у 2024 році було засновано Міжнародний Альянс з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України, який не лише поповнюється новими членами, наразі їх 96, але і взяв активну участь у Римі, аби довести – світова спільнота солідарна з Україною та підтримує її гендерні ініціативи.

Своєю чергою Тетяна Кудіна, Керівниця програм ООН Жінки зазначила, що Альянс озвучили свою готовність фінансувати ініціативи для забезпечення участі жінок та врахування їхніх потреб у процесах відновлення.

“Було оголошено про додаткове фінансування у розмірі 7 мільйонів євро, яке буде спрямоване на посилення участі жінок у політичному та економічному житті, зміцнення спроможності Уряду у впровадженні гендерно відповідальних реформ та розширення мережі громадських організацій”, – сказала Тетяна Кудіна.

За її словами, на 2025-2026 році Альянс ставить перед собою низку стратегічних завдань:

  • – розробка та реалізація програм підтримки жінок у програмах відновлення на всіх рівнях, із фокусом на підтримку жінок із сільських громад, ВПО та постраждалих від насильства;
    • – просування гендерно відповідального фінансування – збільшення фінансування на програми гендерної рівності;
      • – створення платформи для постійного обміну досвіду та нетворкінгу;
      • – забезпечення видимості голосів жінок на місцях.

Також під час конференції у Римі було представлено  аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України.

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, розказала, що “10 блоків” є результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях. Кожен блок розкриває структурну проблему та її значення для відновлення, пропонує практичні інструменти для реалізації змін та ілюструється кейсами – прикладами реального впровадження.

“Наша мета під час конференції – наділити голосом тих, хто буде проводити відбудову в Україні. Ми представили 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення, бо для нас важливо переконатися, що всі інвестиції у відбудову будуть максимально ефективно допомагати на місцях. У Римі ми отримали підтвердження – є політична воля підтримувати Україну. Тепер ми маємо зробити все, щоб практичне впровадження нових ініціатив було ефективним”, – сказала Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду.

Наталія Карбовська закликала трансформувати відомий слоган Build back better (Відбудувати краще, ніж було) на Build back with women – better for all (Відбудувати разом з жінками – краще для всіх).

У підбитті підсумків римської конференції також взяли участь експертки з питань гендерної політики та представниці жіночого руху. Зокрема: Софія Буртак, президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок», Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури (Харків), Маріана Євсюкова, представниця СФУЖО в ООН (Женева), засновниця Української жіночої ініціативи в ОАЕ, заступниця голови правління ГО «Ла Страда – Україна».

Президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок» Софія Буртак зауважила, що конференція з відновлення вчергове підтвердила – продовольча безпека використовується у світі як зброя. Тому, варто більше приділяти уваги підтримці українських жінок, які займаються виготовленням сільськогосподарської продукції, бо це одна зі складових безпеки держави. 

Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, яка об’єднує жінок, які постраждали через сексуальне та гендерно-обумовлене насильство внаслідок війни Росії проти України, відмітила зміну наративів –  жінок перестали сприймати як жертв. На переконання спільноти SEMA Ukraine, необхідно ширше застосовувати потерпіло-орієнтований підхід, що заохочує використовувати експертність постраждалих і розвивати їх лідерство – в тому числі для допомоги іншим. 

Маріана Євсюкова, яка представляла на URC Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), запевнила у зацікавленості СФУЖО та жінок із діаспори у залученні до процесу відбудови України, і назвала це однією з передумов для повернення жінок, що вимушено виїхали з України через війну.

Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури, переконана – забезпечення прав людини і гендерної рівності потребує постійних зусиль від громадянського суспільства. Згадки про гендерну рівність, інклюзію, врахування потреб різних груп жінок і чоловіків на URC мають перетворитись на системне включення всіх груп суспільства у відновлення України. На її переконання, для ефективного відновлення за участі жінок необхідно активно працювати на рівні громад.

Експертки дійшли до висновку, що цього року жінки взяли більш активну участь у конференції з питань відновлення порівняно з минулим роком, однак робота у цьому напрямку повинна продовжуватись.

На шляху до Риму: напередодні Конференції з відновлення України громадянське суспільство, уряд та міжнародні партнери об’єднались довкола принципів гендерної рівності та інклюзії

“Відбудувати з жінками – краще для всіх”. Під таким гаслом відбувся спільний захід Урядів Італії та України спільно з Консультативною панеллю громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та Українським Жіночим Фондом.

Конференція “На шляху до URC2025: Гендерна рівність та інклюзія у відновленні” спрямована на узгодження спільного порядку денного гендерно-інклюзивного відновлення, об’єднавши стратегічне бачення та експертизу Уряду України, міжнародних партнерів з розвитку та громадянського суспільства.

Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що захід проходить напередодні Конференції з відновлення України в Римі (URC 2025), присвяченої швидкому відновленню та довгостроковій реконструкції України від наслідків повномасштабного вторгнення Росії. Це є показником того, як питання гендерно-відповідального підходу у відновленні набирають все більшої ваги. 

“У 2022 році на URC в Лугано принципи гендерного мейнстримінгу та інклюзії визначили як пріоритетні у відновленні. Це дало можливість створити Платформу забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновлення, щоб об’єднати зусилля на національному рівні.  Тепер ці питання ми обговорюємо на міжнародному рівні. Кожен з цих секторів допомагає нам збудувати основу для прийняття рішень”, – сказала вона. 

Дам’яно Ла Верде, Перший секретар та Керівник економічного відділу Посольства  Італії в Україні зазначив, що на майбутній конференції, відразу дві панельні дискусії будуть присвячені гендерній рівності, лідерству жінок, інклюзії та ветеранському бізнесу – як рушійним силам у процесі відбудови України. 

“Конференція у Римі – це можливість напрацювати політику майбутнього відновлення України, яка б відображала інтереси всіх груп та верств населення. Під час конференції у Римі ми, партнери, маємо врахувати всі дані та побажання України, щоб залишатися відданим партнером на шляху до більш інклюзивного суспільства”, – наголосив Дам’яно Ла Верде.

Під час заходу представники громадянського суспільства представили аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України. “10 блоків” є результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. 

Рішення, що ухвалюються без урахування реальних потреб жінок і чоловіків у різних життєвих обставинах, можуть бути хибно пріоритизованими або не спрацювати на практиці. Крім того, коли в розробці планів не беруть участь самі представники/представниці уразливих груп, порушується принцип «не залишити нікого осторонь», закладений як у міжнародних стандартах, так і в національній соціальній політиці. Без цього гендерні розриви в доступі до житла, послуг, можливостей зайнятості та безпеки лише поглиблюватимуться.

10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення  мають бути основою для відбудови, яка врахує потреби жінок та чоловіків, хлопців та дівчат з різних груп. Лише з таким підходом можливо втілити принцип відбудувати «краще ніж було». Участь жінок у прийнятті рішень є складовою успіху ефективного відновлення, що стане сталою інвестицією в майбутнє.  Інакше є ризик, що ресурси розподілятимуться нерівномірно, а проблеми певних груп залишатимуться невидимими.

Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях. Кожен блок розкриває структурну проблему та її значення для відновлення, пропонує практичні інструменти для реалізації змін та ілюструється кейсами – прикладами реального впровадження. 

Експерти з гендерної політики називають цілий ряд викликів, які виникають на шляху безбар’єрного відновлення.

Зокрема: 

  • – Відновлення інфраструктури не гарантує доступність: багато будівель вводяться в експлуатацію без дотримання стандартів, а проєкти, що фінансуються міжнародними донорами, не завжди звітують про відповідність ДБН чи принципам універсального дизайну;
    • – Плани відновлення не враховують потреби різних груп;
      • – Жінки, люди з інвалідністю, інші групи малозалучені, їх думка не впливає на рішення щодо пріорітетів і способів відбудови і відновлення на місцях; 
        • – Ресурс міжнародної технічної допомоги (МТД) для відновлення є обмеженим, і його нераціональне або одновимірне використання несе ризики втрати потенціалу цієї підтримки;
          • – Ігнорування бар’єрів, з якими стикаються різні групи жінок, та недооцінка їхнього внеску у відновлення знижує ефективність міжнародної технічної допомоги та призводить до втрати значної частини її потенціалу;
            • – За офіційними даними, працевлаштовані лише 17,4% осіб з інвалідністю мають роботу, і брак даних не дозволяє розробляти більш ефективні політики працевлаштування;
              • – Поєднання професійної реалізації жінок із материнством залишається проблемою через нестачу закладів дошкільної освіти, а також через відсутність укриттів у цих закладах. Практично відсутній доступ до ясельних груп.
                • – Мобілізація/міграція поглибили нестачу кадрів у технічних професіях, тоді як гендерна сегрегація в освіті та на ринку праці залишається бар’єром для дівчат та жінок. Жінки складають лише 9% у будівництві і 17% в ІТ (при 50%+ жінок з вищою освітою);
                  • – Після повномасштабного вторгнення значно зросла кількість людей, які потребують підтримки для життя в громаді. Щоб не допустити їхньої ізоляції або інституціоналізації, критично важливо розбудовувати систему соціальних послуг, які дозволяють людині жити незалежно.

За результатами досліджень напрацьовано 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення, а також підготовлено ряд рекомендацій для уряду та неурядових організацій, аби вони впроваджувалися на практиці: 

  1. – Плани відновлення та розвитку на національному і місцевому рівнях засновані на потребах та можливостях різних груп жінок і чоловіків. Участь жіночих правозахисних організацій у розробці реалізацій та моніторингу планів. 
    • – Безбарʼєрні, доступні та інклюзивні робочі місця, транспорт, інфраструктурні обʼєкти і послуги. 
    • – Викорінення гендерних стереотипів щодо ролей в сімʼї, сфер освіти, професій, ведення бізнесу та прийняття рішень. Створення недискримінаційного робочого середовища
    • – 100% покриття дітей молодшого віку дошкільною освітою. Наявність в школах груп продовженого дня та гуртків. 
    • – Послуги та заклади денного вразливих груп та вікових категорій, які потребують стороннього догляду. 
    • – Комплексні послуги та можливості для постраждалих від гендерно-зумовленого насильства відповідно до стандартів Ради Європи та постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з війною. 
    • – Програми з (пере)навчання жінок професіям, в яких вони мало представлені, STEM освіта для жінок та дівчат. 
    • – Підтримка жіночого підприємництва. 
    • – Програми міжнародної технічної спрямовані на усунення гендерних барʼєрів у всіх секторах
    • – Підтримка міжнародними партнерами жіночих правозахисних організацій в процесах гендерно-чутливого й інклюзивного відновлення. 

Олеся Бондар, Директорка Українського Жіночого Фонду зазначила, що вперше “10 кроків гендерно-інклюзивного відновлення” були представленні на URC у Берліні. З того часу громадянське суспільство доповнило матеріали аналізом ситуації, викладом проблем і практичних рекомендацій. Зрештою, кроки перетворились на “блоки” – будівельні блоки відновлення. 

Під час заходу на шляху до URC представники органів державної влади, зокрема Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки, Міністерства освіти та науки,  Міністерства у справах ветеранів, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства національної єдності, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності представили державні політики та програми, які дозволяють впровадити принципи гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України.

Серед іншого: 

  • – Міністерство соціальної політики впроваджує Стратегію реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку. Впроваджуються пілотні проєкти щодо надання послуг життєстійкості у громадах. Міністерство працює також над розвитком мережі надавачів соціальних послуг та підвищенням якості цих послуг.  
    • – Міністерство національної єдності розглядає тему залучення жінок і чоловіків, різних груп людей до відновлення України та викорінення стереотипів як важливий напрямок комунікаційних кампаній, спрямованих на об’єднання українського суспільства. 
    • – Міністерство у справах ветеранів напрацювало Стратегію ветеранської політики, яка спрямована на реінтеграцію та працевлаштування ветеранів та ветеранок. Також Міністерство планує долучати ветеранську спільноту до процесів відновлення за рахунок впровадження програм навчання та перенавчання та грантів на бізнес. 
    • – Міністерство освіти і науки України готує програми навчання та перенавчання для жінок аби побороти так зване STEM безробіття, коли не вистачає фахівчинь стереотипно “чоловічих” професій. Дівчата із хорошим рівнем знань у STEM за результатами НМТ все одно обирають переважно гуманітарні спеціальності. Тому, наразі Міносвіти працює над тим, щоб зламати стереотипи. Починає Міносвіти  з перенавчання педагогів – щоб з дитинства не закладати дітям сценарій, що вони можуть обрати тільки якусь “дівчачу” чи “хлопчачу”професії. 
    • – Міністерство розвитку громад та територій запустило пілотний проєкт з підготовки водійок вантажівок для подальшого працевлаштування. Ініціатива спрямована на розширення професійного потенціалу жінок у сфері перевезень, що особливо важливо в умовах підвищеного попиту на кваліфікованих водіїв-далекобійників, зважаючи на кадрову кризу. 

Водночас, представники громадянського суспільства наполягають – для повноцінного відновлення необхідно працювати і на рівні громад, зокрема застосовувати гендерні профілі громад для оцінки потреб усіх груп жінок і чоловіків. 

Чому це важливо для майбутньої конференції в Римі та міжнародної підтримки України у відновленні? 

Іноземні партнери переконані  – дотримання гендерної рівності, залучення жінок до всіх процесів державотворення, зокрема відновлення, розвиток українських жіночих організацій – це запорука подальшої підтримки України по всіх напрямках. 

Радниця з питань соціального розвитку Посольства Великої Британії в Україні Роуз Таскер зазначила, що Велика Британія підтримує Платформу з гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, засновану після URC у Лондоні. 

“Важливо, що ці блоки були розроблені різними групами українського суспільства, вони були розроблені українськими жінками, тому блоки демонструють, що українські громади хочуть отримати від відновлення. Крім того, підготовка таких кроків платформою з гендерного мейнстримінгу та інклюзії демонструє, що гендер та інклюзія присутні у всіх сферах відновлення. Тобто вони не стоять окремо від важливих процесів, це залученість до процесу всіх і кожного”, – наголосила Роуз Таскер.

Стефано Піцціканнелла, Генеральний директор з питань політики рівних можливостей Управління Президента Ради Міністрів Італії відзначив важливість відбудови та розвитку країни через гендерний аналіз, який базується на дослідженнях та фактах. 

“Інтегрування гендерної перспективи на кожній стадії відбудови – це запорука забезпечення інклюзивного та сталого суспільства. Важливо, щоб жінки та мало представлені групи були не лише захищеними, але і залученими як агенти змін та стейкхолдери. Ми не досягнемо сталого миру, якщо ми не поставимо гендерну рівність в основу нашого реагування”, – підкреслив Стефано Піцціканнелла. 

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, зазначила, що 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення – це живий документ, і робота над втіленням закладених у нього принципів не припиняється. 

Довідково:

Організатори заходу: Український Жіночий Фонд у співпраці із  Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Захід відбувся в рамках проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом» реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Великої Британії та за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики