Категорія: News UA

Як зробити так, щоб гендерний мейнстримінг став не лише міжнародним зобов’язанням, а щоденною практикою державної політики та відновлення громад? Саме це обговорили учасниці заходу «Підсумки URC2026: гендерний мейнстримінг у відновленні», яка відбулася в Медіацентрі «Україна».

Під час заходу представниці уряду, міжнародних організацій та громадянського суспільства підбили підсумки Ukraine Recovery Conference 2026 у Ґданську та окреслили ключові кроки, необхідні для того, щоб принцип рівних прав і можливостей був інтегрований у всі процеси відновлення України.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко відзначила, що від Лугано до Ґданська Конференція з відновлення України демонструє сталий прогрес щодо впровадження принципів гендерного мейнстримінгу в усі напрямки. URC-2026 стала впевненим кроком уперед. 

Такого прогресу вдалось досягти завдяки низці нових підходів. По-перше, було напрацьовано рекомендації щодо включення гендерного підходу до всіх напрямків – бізнес, людський вимір, ветеранська політика тощо. Ці рекомендації, разом із аналітичними матеріалами, були поширені на усі залучені до організації URC міністерства і відомства. В подальшому ці рекомендації будуть оновлюватись і використовуватись у адвокації практичних змін у політиках щодо відновлення. . 

По-друге, була підготовлена Комунікаційна рамка щодо інтеграції принципів гендерної рівності в усіх аспектах Конференції з відновлення України. Такий підхід допомагає Уряду, міжнародним партнерам, громадянському суспільству мати єдиний голос щодо просування гендерного підходу, що ґрунтується на спільній позиції.

Важливим також було формування міжінституційної робочої команди.  Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та Апаратом Урядової уповноваженої, спільно з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України забезпечено міжвідомчу координацію та стратегічне лідерство з питань інтеграції гендерного підходу, узгодження гендерного компоненту із загально урядовою рамкою європейської інтеграції в процесі підготовки України до URC 2026, ООН Жінки – міжнародну експертизу та технічну підтримку, а Українським Жіночим Фондом – зв’язок із громадянським суспільством, жіночими організаціями та практиками гендерно відповідального відновлення.

Ці підходи показали свою ефективність і стануть частиною напрацювань на майбутні Конференції – адже дуже важливо кожного разу “не вигадувати велосипед”, а спиратись на успішний досвід. 

Відзначаючи знакові події URC-2026, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко назвала підписання двох важливих меморандумів про співпрацю. Перший – зі структурою Європейського союзу Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), який відкриває широкі напрямки співпраці. Один з таких напрямків є підготовка Індексу гендерної рівності, який Україна розробляє за підтримки Європейського союзу. Другий – Меморандум про взаєморозуміння між Університетом Ісландії та Вищою школою публічного управління. 

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, також відзначила сталий прогрес у впровадженні принципів гендерного мейнстримінгу на URC. З кожним роком увага до ролі жінок у відновленні посилюється. 

“Ми використовуємо різні формати роботи на URC, налагоджуємо партнерства з різними партнерами. Наша мета – щоби ті виклики і ті рішення з якими ми приїжджаємо на Конференцію, були почуті державою і міжнародними партнерами. Ми переконані – жінки є величезним ресурсом для відновлення України. Дані досліджень показують, що цей ресурс не використовується вповні.” – зазначила Наталія Карбовська. 

Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду відзначила дослідження, проведене УЖФ спільно з Open Space Works Ukraine напередодні URC та представлене у Ґданську. Дослідження «Українки в ЄС – недооцінений людський потенціал для відновлення України» показало, що 67% мають активну громадянську позицію, а 62% готові працювати віддалено на економіку України. Але найважливіше – ці жінки готові бути нашими голосами, щоби просувати підтримку України в країнах ЄС.

Наталія Карбовська підкреслила вагомість ще одного дослідження для розуміння проблеми залучення жінок у відновлення. Аналіз Вокс Україна «Від неактивності до продуктивності: економічний ефект від інтеграції жінок у ринок праці» наочно показує, як ширше залучення жінок до ринку праці може посилити економіку України. 

“36% жінок працездатного віку зараз не залучені до ринку праці, і 76 %  з них готові вийти на роботу. А це зростання ВВП, це величезні гроші для економіки України. Про це треба говорити як на національному рівні, так і на рівні громад. Це і є те практичне відновлення, яке нам необхідне”, – підкреслила Наталія Карбовська. 

 Захід УЖФ “Людський капітал у відновленні – жіночий вимір”, на якому обговорювались результати досліджень, був одним з небагатьох офіційних сайд-івентів громадянського суспільства – частиною програми Конференція з відновлення України. Такого статусу заходу вдалось досягти завдяки підтримці урядових партнерів –  і це той успішний досвід, який варто врахувати в наступних URC.

Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні, відзначила ще один позитивний аспект Конференції – кращу представленість жінок серед спікерів та спікерок. Вона віддала належне послідовній адвокації з боку Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та УЖФ. 

В той же час, на переконання Сабін Фрейзер Гюнеш, українські жінки все ще стикаються із багатьма викликами в плані повноправної участі у відновленні. Ситуація є парадоксальною, адже на локальному рівні саме жінки відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості громад та їх відновленні від наслідків війни. Жінки стають більш видимі на рівні громад – на державних посадах, у органах місцевого самоврядування, у організаціях громадянського суспільства. А от на рівні прийняття державних рішень жінки представлені набагато гірше. Жінки мало представлені у Парламенті, у Кабінеті Міністрів. 

“Дуже важливо і символічно, що  українську делегацію на Конференції з відновлення України очолювала жінка – Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Потрібно більше жінок у прийнятті рішень щодо відновлення,” – зауважила Сабін Фрейзер Гюнеш. 

Відповідаючи на питання щодо перешкод для залучення жінок у відновлення України, Представниця ООН Жінки в Україні відзначила проблему недостатнього залучення жінок в економіку. Частиною проблеми є стереотипне ставлення і інерція старого дискримінаційного законодавства. Іншою частиною проблеми є недостатньо розвинена в Україні “економіка турботи” – галузі що мала би забезпечувати догляд за дітьми,  підтримку літніх чи вразливих людей. За відсутності підтримки, жінки не можуть вийти на ринок праці. Російська агресія посилює ці виклики. 

“Конференція показала дві конкретні сфери, де жінки ламають стереотипи і демонструють лідерство – євроінтеграція і місцевий розвиток. На відповідних дискусійних панелях URC-2026 ми побачили різноманітність жіночого лідерства – у приватному та державному секторах, у різних ключових сферах відновлення.” – відзначила Сабін Фрейзер Гюнеш. 

Однією з яскравих подій URC 2026 стала  зустріч із мережування Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення в Україні. Ця спільна ініціатива Уряду України та Німеччини за підтримки ООН Жінки, що об’єднує близько 120 партнерів  – урядів, міжнародних організацій, бізнесу, фінансових інституцій та  громадських організацій.

Сабін Фрейзер Гюнеш відмітила, що Альянс продовжує розширюватись та розвиватись в плані нових рішень і зобов’язань. Під час заходу низка країн-партнерів України – як то Німеччина, Іспанія, Данія, Швеція, Норвегія – поновили свої зобов’язання щодо підтримки гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України. Представниці та представники бізнесу обговорили, що вони можуть робити для просування гендерної рівності всередині власних компаній – а також для підтримка жіночого малого бізнесу. 

Скорочення фінансування обмежує спроможність жіночих організацій – як у всьому світі, так і в Україні, надавати критично важливу гуманітарну допомогу. Дослідження свідчать, що  частка міжнародного фінансування, спрямованого на просування гендерної рівності в Україні, значно знизилася. За останніми даними, менше ніж 1% фінансування було спрямовано на проєкти, основною метою яких є підтримка гендерної рівності. Партнерства із міжнародними фінансовими інституціями дозволяють сподіватись, що ситуація зміниться на краще. 

Окрему увагу під час дискусії приділили необхідності інтегрувати підтримку постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), у політики відновлення України.

“Підтримка постраждалих від СНПК — це не лише гуманітарне питання, а питання справедливості. Якщо ми прагнемо справжнього відновлення України, маємо вивести цю тему з периферії на основний трек. Багато людей не готові відкрито говорити про пережите, але це не означає, що вони не потребують допомоги. Важливо, щоб постраждалі були видимими для державної політики та могли повноцінно долучатися до відновлення країни. Сподіваємося, що на наступних Ukraine Recovery Conference їхні голоси звучатимуть ще гучніше”, — зазначила Ольга Дунебабіна, менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда-Україна».

Анна-Марія Чайковська, Радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, підкреслила що гендерна рівність більше не сприймається як суто соціальна сфера – ні Урядом України, ні європейськими партнерами. 

Європейський союз приділяє велику увагу гендерній рівності в усіх питаннях наскрізно – це стосується і “фундаментального” кластеру, і інших.

Україна отримала багато сигналів від партнерів з ЄС. Партнери бачать, що Україна рухається в потрібному напрямку.

Від нас очікують подальшого впровадження конкретних інструментів – як то гендерної статистики, гендерного бюджетування. Від нас також очікують використання індикаторів – щоби усі політики на регіональному та національному рівнях відповідали стандартам ЄС та включали гендерну складову. Використання гендерно дезагрегованих даних – це і про якість відновлення як такого. Питання статистики стосується не тільки переговорного розділу 18, а й ефективності всієї державної політики. Меморандум із EIGE  відкриває тут можливості для використання європейських методик збору й аналізу гендерної статистики, обміну даними та підготовки Індексу гендерної рівності за стандартами ЄС. Це дозволить Україні якісніше оцінювати вплив державних політик на різні групи населення та впроваджувати рішення, засновані на перевірених європейських практиках. 

“Завдяки  співпраці з EIGE ми працюватимемо з інструментами та методиками, які використовують країни ЄС, зможемо обмінюватися даними, якісніше оцінювати вплив державних політик і впроваджувати найкращі європейські практики. Підписання документу саме під час URC2026 підтверджує, що гендерна рівність є спільним пріоритетом України та Європейського Союзу”, — зазначила Анна-Марія Чайковська, радниця Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Радниця Віце-прем’єр-міністра відмітила, що Україна в статусі країни-кандидатки у члени Європейського союзу має прагнути не просто механічно втілювати рекомендації, а йти нога в ногу із передовими політиками та практиками Європейського союзу. 

“Наразі для нас актуально посилення інституційної спроможності та практичне впровадження тих документів, що вже ухвалені . Також один  із важливих кроків є оновлення трудового законодавства, зокрема з урахуванням  гендерної рівності  та забезпечення рівномірного розподілу доглядової праці.” – відмітила Анна-Марія Чайковська. 

Катерина Левченко відмітила також низку «зон розвитку». Зокрема, гендерна рівність поки що не включається автоматично в усі напрямки відновлення. Над цим необхідно працювати.

Крім того, необхідно забезпечити більш активну участь громадянського суспільства у Конференції з питань відновлення. У Ґданську ця активність здебільшого була довкола URC – що також було важливо, але недостатньо. Громадянське суспільство може робити змістовний внесок через участь саме в подіях Конференції. Без сумніву, важливо щоби були серед спікерів URC були представлені і організації очолювані жінками і які відстоюють питання гендерної рівності.

Ще однією зоною росту є системне включення принципів гендерного мейнстримінгу в правила конференції. Наприклад, на URC-2025 у Римі була дитяча кімната, а у Ґданську учасницю не пропустили на Конференцію із маленькою дитиною, пояснюючи це правилами заходу. Такі принципи як інклюзивність мають бути в фокусі як Конференції з питань відновлення, так і інших конференцій високого рівня. 

Врахуванню досвіду URC-2026 допоможе Аналітична довідка із впровадження гендерного компоненту у процесі підготовки та проведення Конференції з питань відновлення України. Довідка привідкриває завісу «внутрішньої кухні» впровадження гендерної політики – і буде розміщена на сайті Кабінету Міністрів в розділі «Гендерна рівність».

Серед інших важливих завдань – активізація навчання для державних службовців та продовження комунікаційних і адвокаційних кампаній. 

Спікерки також підкреслили, що вже зараз державні установи та громадськість мають робити, аби міжнародні зобов’язання перетворилися на конкретні зміни. З рекомендацій – стале партнерство, співпраця з європейськими організаціями, підготовка нового Індексу гендерної рівності, ширше залучення громадянського суспільства та можливостей долучатися до міжнародних подій. 

“Нам важливо мати консолідовану позицію громадянського суспільства, але для цього потрібно надавати можливості жінкам долучатися до заходів озвучувати свою позицію. Цьогоріч УЖФ за підтримки уряду Канади надав 28 грантів, щоб українські активістки змогли взяти участь у заходах URC”,  – сказала Наталія Карбовська.

Як підсумувала модераторка заходу виконавча директорка Громадського радіо Руслана Брянська, жодна реформа не відбувається одномоментно, всі зміни потребують покрокового втілення. Тож, хоча до наступної URC у Талліні дуже багато роботи, дуже важливо, що усі партнери спільно роблять висновки і мають плани на рік вперед – і надалі. 

10 липня відбулося онлайн засідання Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстрімінгу та інклюзії у відновленні. Учасниці та учасники підбили підсумки Конференції з відновлення України (URC-2026) у Ґданську, обговорили уроки конференції та визначили пріоритети подальшої роботи.

Ключовою темою зустрічі стало посилення гендерної складової у процесах відновлення та її наскрізне включеннядо євроінтеграційного порядку денного України.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила, що постійний діалог між Урядом і громадянським суспільством вже став ефективним механізмом спільної роботи.

«Наша ціль – забезпечення ефективного впровадження гендерної складової у процеси відновлення. Відновлення стосується всіх сфер державної політики, тому важливо знаходити нові формати взаємодії. Гендерна рівність є наскрізною темою як для відновлення, так і для євроінтеграції України», – зазначила вона.

За словами Катерини Левченко, під час підготовки до URC-2026 урядові структури, Український Жіночий Фонд, міжнародні партнери та ООН Жінки спільно працювали над посиленням гендерного компоненту конференції. Зараз триває підготовка документа, який систематизує досвід Ґданська та допоможе використати його під час організації наступних міжнародних заходів.

Радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України  Анна-Марія Чайковська підкреслила, що цьогорічна Конференція вперше чітко продемонструвала зв’язок між відновленням України та її шляхом до членства в Європейському Союзі.

Вона також наголосила, що якісна гендерна статистика стає необхідною складовою європейської інтеграції. Саме тому під час URC було укладено меморандум про співпрацю між Офісом Віцепрем’єра, Урядовою уповноваженою, УЖФ та Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), який відкриває можливості для впровадження європейських підходів до збору та аналізу даних.

Окрему увагу учасники приділили сайд-івенту Українського Жіночого Фонду «Людський ресурс у відновленні – жіночий вимір», де презентували результати двох аналітичних досліджень: щодо економічної інтеграції жінок до ринку праці та потенціалу українок, які зараз перебувають у країнах ЄС, для відновлення України.

Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду Наталія Карбовська зазначила, що саме аналітика, партнерства та співпраця з українськими й міжнародними організаціями стали одним із найбільших здобутків цьогорічної конференції.

Водночас на зустрічі сформували рекомендації, які необхідно врахувати під час підготовки до наступної Конференції з відновлення України. 

Рекомендації щодо підвищення видимості жіночих та феміністичних організацій та просування принципів гендерного мейстримінгу на Конференціях з питань відновлення України (URC):

• – Продовжувати роботу з формування практичних рекомендацій до розробки політик на основі гендерної статистики та аналітичних досліджень

• – Планувати проведення та ширше використовувати результати гендерних досліджень при підготовці до URC

• – Посилювати координацію з іншими організаціями громадянського суспільства щодо організації заходів URC та включення гендерної тематики

• – Планувати заходи URC у широкому партнерстві з ГО та урядовими партнерами, зокрема з ГО поза бульбашки жіночих та феміністичних організацій, долучати тих, хто працює з “твердим” компонентом відбудови 

• – Продовжувати адвокацію щодо включення представниць жіночих та феміністичних організацій у заходи URC

• – Розглядати альтернативні до основної програми URC заходи і формати, що дозволяють донести результати гендерних досліджень, піднести питання гендерного мейнстримінгу та залучити експерток жіночих та феміністичних організацій, і таким чином впливати на порядок денний URC та відновлення

• – Налагоджувати більш активну співпрацю із організаціями та активістками, які представляють українок за кордоном, та сприяти їх змістовному залученню у діалог щодо ролі жінок у відновленні та розробки відповідних державних політик.

• – У підготовці аналітики до URC змістити фокус із загальної категорії «жінки» на інтерсекційність – збір та аналіз даних із врахуванням специфічних потреб різних груп: жінок-ВПО, сільських жінок, ветеранок, жінок з інвалідністю, літніх самотніх жінок. 

• – Перетворити горизонтальне мережування на полях URC із неформального треку на системну практику – створювати постійно діючі транскордонні робочі групи, які об’єднують жіночі ГО всередині України та організації українських мігранток за кордоном. 

Учасниці Консультативної панелі запропонували також низку рекомендацій щодо посилення участі сільських жінок – зокрема щодо забезпечення системного представництва сільських жіночих громадських організацій у програмі URC, включаючи панельні дискусії, робочі групи та консультації, щоб голос жінок із громад був почутий під час формування політики відновлення.

Під час засідання також обговорили втілення Плану роботи Консультативної панелі громадянського суспільства на 2026 рік. Зокрема, було представлено низку аналітичних досліджень, що вже опубліковані на сайті Платформи або ж готуються до публікації. ГО «Інтелект Сумщини» представили онлайн-інструмент «ГенПлан», який допомагає громадам моделювати різні сценарії відновлення та розвитку із врахуванням принципів гендерного мейнстримінгу.

Підсумовуючи зустріч, учасниці та учасники наголосили: підготовка до наступної Конференції з відновлення України має розпочатися вже зараз, щоб голос громадянського суспільства, аналітичні напрацювання та гендерний підхід були ще більш помітними у міжнародному порядку денному.

У межах Європейського виміру URC 2026 відбувся воркшоп «Gender Equality in EU Accession and Recovery as a Driver of Ukraine’s Transformation», присвячений ролі гендерної рівності у процесах відновлення та європейської інтеграції.

Учасники обговорили виконання зобов’язань у межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, розвиток гендерно чутливої державної політики, посилення заходів з захисту прав постраждалих від сексуального насильства під час війни (СНПК), включно з порядком денним «Жінки, мир та безпека» як важливого елементу національної рамки відновлення. 

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що гендерна рівність є одним із фундаментальних принципів, на яких ґрунтуються державна політика, відновлення країни та європейська інтеграція. Він також зазначив, що відкриття ЄС Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС»» визначає чітку дорожню карту подальших реформ, а виконання його завдань в межах нього є одним із ключових пріоритетів України на шляху до членства.

Він зауважив, що повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, недискримінація та захист прав людини є фундаментом Європейського Союзу. Тарас Качка підкреслив, що українське суспільство є різноманітним і відкритим до різних дискусій, але завдання держави – забезпечити рівні права, недискримінацію та повагу до кожної людини.

«Досягнення гендерної рівності – це не одноразове завдання. Саме тому ми ухвалюємо й реалізуємо довгострокові стратегії, що формують спільне бачення для всіх органів влади та забезпечують послідовність державної політики. Наше головне завдання – із їх впровадженням створити справді інклюзивну модель відновлення, яка працюватиме для кожної громади та кожної людини», — зазначив Віце-прем’єр-міністр.

Під час заходу започаткували низку нових партнерств, які посилюють спроможність України у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на шляху до членства в ЄС.

Зокрема, підписано Меморандум між Урядовою уповноваженою з гендерної політики України, Українським жіночим фондом та Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), що офіційно започатковує співпрацю у сфері гендерної рівності, удосконалення системи збору та аналізу даних, дезагрегованих за статтю, відповідно до стандартів ЄС і методологій EIGE, а також підтримку в подальшій розробці Індексу гендерної рівності в Україні.

Минулого року Україна вже представила свій перший Індекс, розроблений за методологією EIGE. Із показником 61,4 бала Україна посіла б 20-те місце серед держав ЄС. Підписання меморандуму з EIGE відкриває новий етап співпраці та є важливим кроком у підготовці України до членства в ЄС.

«Якісна статистика – одна з основ європейської інтеграції. Вона допомагає краще розуміти суспільство, ухвалювати рішення на основі даних і оцінювати ефективність державної політики. Саме тому ми продовжуємо розвиток гендерної статистики, зокрема працюємо над Індексом гендерної рівності», – зазначив Віце-премʼєр.

Меморандум відкриває двері до більш системної кооперації по багатьом напрямкам:

– вдосконалення збору даних дезагрегованих за статтю та гендерної статистики для просування гендерної рівності;

– підвищення ролі гендерно-чутливих даних у розробці політик та оцінці їх ефективності;

– ширше застосування методологічних інструментів Європейського Союзу та EIGE для оцінки прогресу із досягненням гендерної рівності в Україні;

– сприяння розробці наступного Індексу гендерної рівності в Україні;

– обмін інформацією про методи та інструменти EIGE, пов’язані з насильством щодо жінок та домашнім насильством, а також підтримка їх застосування.

Підписуючи Меморандум, директорка European Institute for Gender Equality (EIGE) Карліен Шеле наголосила: «Те, що ми можемо виміряти, ми можемо виправити. Гендерна статистика допомагає нам покращити життя жінок і чоловіків. Розробка Україною Індексу гендерної рівності – це потужний сигнал для Європейського союзу, що гендерна рівність залишається у політичному порядку денному».

«Ми пройшли довгий шлях. І зараз вже не будемо говорити про те, чи потрібна нам гендерна рівність. Пора переходити до практичних інструментів впровадження європейських інструментів у національні політики» – зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

Олеся Бондар, директорка Українського Жіночого Фонду, підкреслила, що розширення співпраці з EIGE посилить існуюче партнерство УЖФ з Офісом Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, Державною службою зайнятості, науковою спільноти Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, жіночими організаціями та аналітичними центрів.

У своєму виступі під час воркшопу Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ, зауважила, що ефективне відновлення неможливе без роботи на рівні громад: «Саме лідерки жіночих організацій є драйверками впровадження гендерного та інклюзивного підходу у громадах. Ми вже маємо методичні підходи, маємо «10 блоків», маємо мережу хабів SheRebuilds. Необхідно посилювати комунікацію та підтримувати цих жінок на місцях».

26 червня 2026 року під час Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у місті Гданськ, у рамках воркшопу «Гендерна рівність у процесі вступу до ЄС та відновлення як рушійна сила трансформації України», відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Університетом Ісландії, що діє через Програму досліджень та навчання з питань гендерної рівності GRÓ (GRÓ GEST), та Вищою школою публічного управління, що стало результатом багаторічної співпраці Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та Апарату з партнерами з Ісландії, зокрема за сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла Ісландії в Україні (за сумісництвом) Фрідріка Йонссона та Спеціальної уповноваженої з питань гендерної рівності Міністерства закордонних справ Ісландії Аудур Едди Йокульсдоттір.

Меморандум започатковує новий етап українсько-ісландського партнерства, спрямованого на посилення інституційної співпраці у сфері гендерної рівності, розвитку людського капіталу та вдосконалення системи публічного управління відповідно до європейських стандартів. Документ визначає стратегічні напрями взаємодії, що відповідають актуальним викликам України в умовах збройної агресії російської федерації проти України, післявоєнного відновлення та підготовки до членства в Європейському Союзі.

Рамка співпраці, визначена Меморандумом, передбачає:

• – розширення освітніх можливостей для українських фахівців шляхом участі у міжнародній стипендійній післядипломній програмі з гендерної рівності GRÓ GEST Університету Ісландії;
  • – посилення інституційної спроможності України на шляху до членства в Європейському Союзі через обмін знаннями, досвідом та найкращими практиками у сферах гендерної рівності, недискримінації, інклюзивного врядування, публічного управління та розвитку інституційного потенціалу;
  • – розвиток людського капіталу та професійної спроможності державних службовців і інших заінтересованих сторін;
  • – інтеграцію принципів гендерної рівності у процеси відновлення, реконструкції та європейської інтеграції України;
  • – реалізацію спільних освітніх, навчальних, експертних та дослідницьких заходів.

Підписання Меморандуму підтверджує спільне прагнення України та Ісландії розвивати партнерство, спрямоване на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, розвиток людського капіталу та формування сучасних інституцій, необхідних для успішного відновлення держави та її інтеграції до Європейського Союзу, та відкриває нові можливості для українських державних службовців, експертів та представників інших секторів долучатися до міжнародних програм професійного розвитку, обміну досвідом та впровадження найкращих європейських практик у сфері гендерної рівності.

24 червня у Ґданську на полях Ukraine Recovery Conference (URC-2026) відбувся важливий діалог про роль жінок у відновленні України – сайд-івент «Людський ресурс у відновленні – жіночий вимір».

Учасниці та учасники заходу обговорили виклики, пов’язані з вимушеною міграцією, поверненням громадян і громадянок України, професійною реінтеграцією, а також необхідність впровадження гендерно чутливих підходів у політики відновлення.

Відновлення України без змістовного залучення жінок неможливе, а планування стратегій і політик з відновлення без врахування жіночого досвіду і експертизи – неефективне.

Розбудова партнерств – завжди перший крок для розкриття потенціалу жінок у відновленні. І команда Українського Жіночого Фонду плідно працює разом із Офісом Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, що виступили співорганізаторами події.

Визнання ролі жінок та розуміння їх внеску у відновлення, а також викликів, яким вони протистоять – другий і необхідний крок. У цьому допомагає якісна аналітика, що має гендерну оптику і враховує жіночий досвід.
Як зазначила Катерина Левченко, Урядова уповноважена з з питань гендерної політики, сьогодні як ніколи активізм у жіночому русі важливо поєднати із серйозними дослідженнями, що формують основу для розробки національних політик.

Під час заходу були вперше представлені результати двох аналітичних досліджень, здійснених у співпраці з Українським Жіночим Фондом.

Дослідження «Українки в ЄС – недооцінений людський ресурс для відновлення України» представила Мар’яна Завійська, директорка аналітичного центру Open Space Works Ukraine.
67% українок, що вимушено перебувають у ЄС після 2022 року, вже залучені у підтримку відновлення України економічно та адвокаційно. В той же час вони протистоять ворожим дезінформаційним наративам, спрямованих проти українок і України. Жінки готові ще активніше долучатися до адвокації українського порядку денного, і синергія із українським національним і глобальним жіночим рухом та державою може розкрити цей потенціал.

Дослідження «Від неактивності до продуктивності: економічний ефект від інтеграції жінок у ринок праці» представила Вікторія Агапова, експертка Вокс Україна.
Дефіцит кадрів – проблема, яку бізнес в Україні вважає більш руйнівною, ніж навіть безпекові виклики. Парадоксально, що 35,7% жінок працездатного віку економічно неактивні. За результатами опитування, 73% із них хочуть знайти роботу.

Це близько 3,5 мільйона жінок, залучення яких на ринок праці може збільшити ВВП України на 1,4-8%. Таке зростання ВВП означало би до 16,8 мільярда доларів США додаткових надходжень. Щоби розкрити цей потенціал, необхідно усунути перешкоди, що стоять на заваді економічному залученню жінок.
Третій крок – об’єднання експертизи союзниць. Це те що робить наш голос впевненим.
Сайд-івент розпочався із відвертої розмови про демографічні виклики та ринок праці, яку профасилітували Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, та Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ.

«Людський капітал є одним із ключових ресурсів відбудови країни, а ефективна державна політика має враховувати досвід, потреби та потенціал жінок як в Україні, так і за кордоном. Особливого значення набуває міжсекторальна співпраця державних органів, міжнародних партнерів, громадянського суспільства та українських спільнот за кордоном для створення умов, за яких кожна людина зможе реалізувати свій потенціал на користь України,» – зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

«Українські жінки вміють не лише адаптуватися до нових умов — вони вміють адаптувати середовище до своїх потреб і можливостей. Статус української жінки змінився, і назад дороги немає», – підкреслила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.

Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ, впевнена: «Людський ресурс – це основний ресурс для відновлення, до доріг та будівель. І розмова про розвиток людського потенціалу України має завжди бути розмовою не про абстрактну робочу силу, а про жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, із різним досвідом. В Українському Жіночому Фонді ми добре знаємо, що досвід вразливості, який набули українські жінки в умовах війни – це і досвід виживання, подолання, лідерства, вдповідальності, об’єднання зусиль і віри в майбутнє. Цей різноманітний досвід – насправді наша супер-сила.»
Під час першої дискусійної панелі, присвяченій глобальному залученню українок у відновлення, спікерки щедро ділились своїм досвідом та експертизою.

Мелінда Сіммонс, пані-посол Великої Британії в Польщі, закликала міжнародних партнерів активніше інвестувати у розвиток потенціалу українських жінок та протидіяти дезінформації, яка применшує їх внесок.
«Занадто часто праця українських жінок залишається невидимою. І це попри те, як багато вони працюють у сферах послуг, догляду, сільського господарства та багатьох інших секторах, підтримуючи економіку країн, що їх приймають, і продовжуючи допомагати Україні. Нам потрібна креативність і рішучість у підтримці українських жінок. Українські жінки за кордоном не є втратою для України — вони є потужним ресурсом для майбутнього відновлення країни», — сказала Мелінда Сіммонс.

Сільві Браттен, виконавча директорка організації Fokus (Форум жінок і розвитку, Норвегія), закликала міжнародних партнерів підтримувати українські жіночі організації у оргрозвитку та розбудові майданчиків для кооперації та обміну досвідом.

«А найважливіше, що можуть зробити міжнародні організації, це визнати, що місцеві організації є експертними у своїх громадах. Вони мають бути присутніми за столами, де приймаються рішення щодо пріоритетів відновлення», — зазначила Сільві Браттен.

Мирослава Керик, Голова Українського дому у Варшаві, зазначила — «Українки в Польщі не лише адаптувалися до нових умов — вони стали важливою частиною економіки та суспільства. Попри те, що багато хто працює нижче своєї кваліфікації та стикається з невизначеністю майбутнього та інформаційними аттаками, жінки відкривають бізнеси, підтримують свої родини, перераховують кошти на підтримку України та залишаються активними учасницями суспільного життя».
На її переконання, підтримка українок за кордоном та визнання їхнього внеску є важливою складовою збереження людського капіталу України.

Мар’яна Євсюкова, співзасновниця та голова Української жіночої ініціативи в ОАЕ та представниця СФУЖО при ООН, поділилась своїм досвідом. Після початку повномасштабного вторгнення українки в ОАЕ об’єдналися навколо культурної дипломатії, збереження української ідентичності та підтримки України у світі. Сьогодні громада, чисельність якої зросла вдвічі, проводить десятки заходів на рік, співпрацює з бізнесом і дипломатичними установами та працює над тим, щоб голос українських жінок був більш помітним і впливовим на міжнародному рівні.

Софія Токальська, заступниця директора департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства соціальної політики, запевнила, що для держави пріоритетом є збереження зв’язку з українцями та українками за кордоном. Одним із інструментів підтримки стане мережа Unity Hub, яка надаватиме актуальну інформацію, консультації та можливості для взаємодії з Україною.
Під час другої дискусійної панелі, доповідачки надали блискучі рекомендації щодо подолання бар’єрів для жінок на ринку праці в Україні.

Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсменка України, наголосила на важливості подолання стереотипів для розкриття економічного потенціалу жінок. «Жінки працюють водійками, трактористками та в багатьох інших професіях, які раніше вважалися «чоловічими». Колеса сучасного великого трактора давно не змінюють голими руками — це фізично неможливо як для жінки, так і для чоловіка. Для цього є інструменти. Жінки сьогодні можуть набагато більше, ніж раніше, і ми дуже гнучкі в адаптації до нових умов. Тому нам потрібно знаходити жінок і допомагати їм повірити у власні можливості».

Наталія Колядко, HR-директорка EPAM Systems, поділилась досвідом системного залучення жінок у ІТ-сектор та розвитку жіночого лідерства. Сучасні IT-компанії зміщують фокус із віку чи статі кандидатів на їхні навички та компетенції. І це приносить результат – різноманітність команд і присутність жінок на керівних посадах підвищують ефективність бізнесу. Тож компаніям варто більше інвестувати у розвиток майбутніх лідерок та створення можливостей для їхнього професійного зростання. Заохочення дівчат до STEM-напрямів та руйнування стереотипи щодо «жіночих» і «чоловічих» професій ще у школі – ще один практичний і ефективний крок до розвитку IT-індустрії в Україні.

Анна-Марія Чайковська, Радниця Віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосила, що питання економічної участі жінок безпосередньо пов’язане з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
«Відновлення України та європейська інтеграція — це один і той самий процес. Гендерна рівність давно перестала бути лише соціальним питанням і є складовою економічної стійкості держави. Якщо ми хочемо успішно відновлювати країну та рухатися до ЄС, ми маємо усувати бар’єри для економічної активності жінок, інвестувати в доглядову інфраструктуру, освіту та перекваліфікацію, а також забезпечувати рівний доступ до всіх секторів економіки», — зауважила Анна-Марія Чайковська.

Олеся Бондар, директорка Українського Жіночого Фонду, зауважила, що реалізація економічного потенціалу жінок потребує системного підходу та подолання бар’єрів, які досі обмежують їхню участь у ринку праці. Ефективними є короткострокові програми перекваліфікації на два-три місяці, партнерства з бізнесом, які відкривають жінкам доступ до стажувань і першого робочого місця, а також розвиток доглядової інфраструктури.
«Сьогодні жінки готові опановувати нові професії, але для цього потрібні комплексні рішення: доступ до навчання, підтримка бізнесу, стажування, доглядова інфраструктура та безпечне середовище для дітей. Наше завдання — зробити так, щоб залучення жінок до нових професій стало не тимчасовою реакцією на війну, а сталою зміною для майбутнього України», — підсумувала Олеся Бондар.

Модерувала дискусійні панелі Руслана Брянська, виконавча директорка Громадського радіо та членкиня Жінки в медіа.
Медіа-партнерами сайд-івенту «Людський ресурс у відновленні – жіночий вимір» виступили Громадське радіо та Жінки в медіа
У проведенні заходу нас підтримали Canada’s International Development – Global Affairs Canada та FOKUS

На URC 2026 Україна має продемонструвати конкретні результати у впровадженні гендерного мейнстримінгу та інклюзивного підходу.

У цьому полягає позиція Координаційної ради робочої групи «Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні». 27 лютого 2026 року чергове засідання Координаційної ради відбулось  під головуванням Тараса Качки, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної  інтеграції України, координатора Платформи.

На засіданні були представлені  результати роботи Платформи та Консультативної панелі громадянського суспільства у 2025 році, визначені ключові пріоритети на 2026 рік та зроблений акцент на важливості системної участі експертного середовища у формуванні рекомендацій для включення гендерного компоненту у всі виміри майбутньої конференції з відновлення України URC 2026.

Важливою темою зустрічі стала підготовка до  Конференції з відновлення України (URC 2026), що відбудеться цьогоріч у Гданську. Міністерства та відомства підбивають підсумки своєї роботи – гендерних аудитів, пілотних проєктів із розширення участі жінок на ринку праці, впровадження нового законодавства –  та готуються представити нові ініціативи. Очікується, що оцінка впливу проєктів і політик на доступ до послуг, ресурсів і можливостей для різних груп населення стануть наскрізним підходом в усіх вимірах конференції.  Учасники обговорили включення гендерного аспекту до бізнес-виміру, людського виміру, зокрема підсвітивши проблематику політики щодо працевлаштування ветеранів і ветеранок, повернення українців і українок з-за кордону й створення умов для такого повернення, взаємодію з міжнародними партнерами в контексті забезпечення інтеграції гендерної рівності та інклюзії у процес відновлення України. Під час засідання були представлені експертні рекомендації щодо включення гендерного компоненту в усі виміри URC 2026.

Окрему увагу під час засідання було приділено результатам моніторингу забезпечення гендерного мейнстримінгу у процесах відновлення на обласному рівні.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПЛАТФОРМИ НА 2026 РІК:

І. Забезпечення координації дотримання гендерної рівності в усіх секторах відновлення

України

ІІ. Забезпечення гендерного мейнстримінгу при підготовці та проведенні Міжнародної

конференції з питань відновлення України (URC 2026)

ІІІ. Забезпечення включення гендерної складової в регіональні стратегії/плани відновлення України

ІV. Співпраця з Секторальною робочою групою «Гендерна рівність», Консультативноюпанеллю громадянського суспільства та Альянсом гендерно відповідального та інклюзивного відновлення.

Зокрема, в планах  Платформи продовження роботи над здійсненням моніторингу включення гендерної складової у стратегії/плани відновлення регіонів, підготовка Рекомендацій щодо включення гендерних аспектів в усі виміри Конференції з питань відновлення України URC 2026 а також проведення моніторингу включення гендерної складової в програми/стратегії відновлення центральних органів виконавчої влади у 2025 році.

Громадянське суспільство є рівноцінним партнером Уряду на шляху євроінтеграції та відновлення. Платформа є ефективним майданчиком для такої взаємодії, завдяки активній ролі Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі. Консультативна панель громадянського суспільства при Платформі об’єднує вже 73 громадські організації – жіночі та феміністичні, гендерні аналітичні центри, організації людей з інвалідністю – та має потужну експертизу та і досвід. 

Здобутками Консультативної панелі у 2025 році стали:

·        Розробка стандартів гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні («10 блоків гендерно інклюзивного відновлення»)

·        Узгодження термінології (Глосарій з гендерно чутливого відновлення)

·        Аналітичне забезпечення гендерно інклюзивного відновлення (9 аналітичних та методичних матеріалів)

·        Розширення співпраці із міжнародними партнерами – Альянсом з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення; СРГ «Гендерна рівність»

·        Поширення стандартів генденого мейнстримінгу та інклюзії у відновленні на національному (8 заходів) та міжнародному рівні (URC 2025)

·        Підвищення видимості Консультативної панелі, розширення членства

Консультативна панель громадянського суспільства має робочий план на 2026 рік, основними напрямками стануть:

• – Нормативно-правові акти, програмні та стратегічні документи у сфері відновлення включають гендерну складову (на національному, регіональному та місцевому рівні), процеси їх розробки є гендерно чутливими

• – Проєкти / програми міжнародної технічної допомоги у сфері відновлення включають гендерну складову
• – Підвищення рівня обізнаності осіб з владними повноваженнями та медіа
• – Підвищення інституційної спроможності Консультативної панелі