Категорія: News UA

На URC 2026 Україна має продемонструвати конкретні результати у впровадженні гендерного мейнстримінгу та інклюзивного підходу.

У цьому полягає позиція Координаційної ради робочої групи «Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні». 27 лютого 2026 року чергове засідання Координаційної ради відбулось  під головуванням Тараса Качки, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної  інтеграції України, координатора Платформи.

На засіданні були представлені  результати роботи Платформи та Консультативної панелі громадянського суспільства у 2025 році, визначені ключові пріоритети на 2026 рік та зроблений акцент на важливості системної участі експертного середовища у формуванні рекомендацій для включення гендерного компоненту у всі виміри майбутньої конференції з відновлення України URC 2026.

Важливою темою зустрічі стала підготовка до  Конференції з відновлення України (URC 2026), що відбудеться цьогоріч у Гданську. Міністерства та відомства підбивають підсумки своєї роботи – гендерних аудитів, пілотних проєктів із розширення участі жінок на ринку праці, впровадження нового законодавства –  та готуються представити нові ініціативи. Очікується, що оцінка впливу проєктів і політик на доступ до послуг, ресурсів і можливостей для різних груп населення стануть наскрізним підходом в усіх вимірах конференції.  Учасники обговорили включення гендерного аспекту до бізнес-виміру, людського виміру, зокрема підсвітивши проблематику політики щодо працевлаштування ветеранів і ветеранок, повернення українців і українок з-за кордону й створення умов для такого повернення, взаємодію з міжнародними партнерами в контексті забезпечення інтеграції гендерної рівності та інклюзії у процес відновлення України. Під час засідання були представлені експертні рекомендації щодо включення гендерного компоненту в усі виміри URC 2026.

Окрему увагу під час засідання було приділено результатам моніторингу забезпечення гендерного мейнстримінгу у процесах відновлення на обласному рівні.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПЛАТФОРМИ НА 2026 РІК:

І. Забезпечення координації дотримання гендерної рівності в усіх секторах відновлення

України

ІІ. Забезпечення гендерного мейнстримінгу при підготовці та проведенні Міжнародної

конференції з питань відновлення України (URC 2026)

ІІІ. Забезпечення включення гендерної складової в регіональні стратегії/плани відновлення України

ІV. Співпраця з Секторальною робочою групою «Гендерна рівність», Консультативноюпанеллю громадянського суспільства та Альянсом гендерно відповідального та інклюзивного відновлення.

Зокрема, в планах  Платформи продовження роботи над здійсненням моніторингу включення гендерної складової у стратегії/плани відновлення регіонів, підготовка Рекомендацій щодо включення гендерних аспектів в усі виміри Конференції з питань відновлення України URC 2026 а також проведення моніторингу включення гендерної складової в програми/стратегії відновлення центральних органів виконавчої влади у 2025 році.

Громадянське суспільство є рівноцінним партнером Уряду на шляху євроінтеграції та відновлення. Платформа є ефективним майданчиком для такої взаємодії, завдяки активній ролі Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі. Консультативна панель громадянського суспільства при Платформі об’єднує вже 73 громадські організації – жіночі та феміністичні, гендерні аналітичні центри, організації людей з інвалідністю – та має потужну експертизу та і досвід. 

Здобутками Консультативної панелі у 2025 році стали:

·        Розробка стандартів гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні («10 блоків гендерно інклюзивного відновлення»)

·        Узгодження термінології (Глосарій з гендерно чутливого відновлення)

·        Аналітичне забезпечення гендерно інклюзивного відновлення (9 аналітичних та методичних матеріалів)

·        Розширення співпраці із міжнародними партнерами – Альянсом з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення; СРГ «Гендерна рівність»

·        Поширення стандартів генденого мейнстримінгу та інклюзії у відновленні на національному (8 заходів) та міжнародному рівні (URC 2025)

·        Підвищення видимості Консультативної панелі, розширення членства

Консультативна панель громадянського суспільства має робочий план на 2026 рік, основними напрямками стануть:

• – Нормативно-правові акти, програмні та стратегічні документи у сфері відновлення включають гендерну складову (на національному, регіональному та місцевому рівні), процеси їх розробки є гендерно чутливими

• – Проєкти / програми міжнародної технічної допомоги у сфері відновлення включають гендерну складову
• – Підвищення рівня обізнаності осіб з владними повноваженнями та медіа
• – Підвищення інституційної спроможності Консультативної панелі

(за підсумками заходу “Дорогою з URC 2025”, 16 грудня 2025 року, м. Київ)*

Ми, учасниці та учасники заходу “Дорогою з URC 2025: посилення співпраці міжнародних партнерів із громадянським суспільством”, проведеного 16 грудня 2025 року в м. Києві, метою якого є посилення співпраці громадянського суспільства з міжнародними партнерами у сфері гендерного мейнстримінгу у відновленні України та напрацювання практичних кроків для втілення рекомендацій “10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення” у міжнародних проєктах, що входять до Дорожньої карти з планування подальших кроків у впровадженні гендерного мейнстримінгу у відновленні у 2025-2026 роках,

Керуючись Резолюцією Ради Безпеки ООН 1325 (2000) “Жінки, мир, безпека”, яка закликає до забезпечення підвищеної репрезентації жінок на всіх рівнях прийняття рішень та зобов’язує враховувати особливі потреби жінок і дівчат під час постконфліктної відбудови, що разом із вимогою підтримки місцевих мирних ініціатив жінок та залучення їх до всіх механізмів імплементації угод формує міжнародно-правовий фундамент для інклюзивного процесу відновлення за лідерства жіночих громадських обʼєднань;

Підкреслюючи, що нормативна рамка Європейського Союзу для повоєнного відновлення України інституціоналізує вимоги щодо гендерної рівності як наскрізного пріоритету, а саме Регламент (ЄС) 2024/792, яким створено Інструмент Ukraine Facility:

– встановлює у статті 4 загальні принципи підтримки, що базуються на верховенстві права, демократії, повазі до прав людини, включаючи права меншин, гендерній рівності та недискримінації;

– визначає, що реалізація Інструменту має сприяти запобіганню та протидії насильству щодо жінок і домашньому насильству, заохочувати змістовну участь жінок у процесах прийняття рішень та враховувати Плани дій Європейського Союзу з гендерної рівності;

– акцентує у пункті 34 преамбули на необхідності реагування на виклики у сфері здоров’я, зокрема психічного, з особливою увагою до дітей, та вимагає узгодженості дій з Конвенціями ООН про права осіб з інвалідністю та права дитини, забезпечуючи доступність інвестицій;

– закріплює у статті 17 (пункт 1, підпункт j-iv) обов’язкову вимогу до “Плану для України” містити пояснення того, якою мірою заплановані заходи сприятимуть досягненню гендерної рівності, розширенню прав і можливостей жінок та дівчат і просуванню їхніх прав;

Спираючись на зобовʼязання Конференції з питань відновлення України (URC 2025) у Римі, які визначили процеси гендерно відповідального й інклюзивного відновлення невід’ємною складовою політики відбудови, та наголошуючи, що декларування цих принципів має супроводжуватися їх безпосереднім впровадженням у діяльність усіх проєктів та програм міжнародної технічної допомоги і відновлення;

Визнаючи вагому роль громадянського суспільства, зокрема жіночих та феміністичних організацій у аналізі викликів і потреб, адвокації та практичному втіленні принципів гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні як майданчика координації такої експертизи;

Спрямовуючи спільні зусилля на посилення співпраці громадянського суспільства із міжнародними партнерами у сфері гендерного мейнстримінгу та визнаючи пріоритетними завдання напрацювання практичних кроків для втілення  рекомендацій “10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення” у міжнародні проєкти, що включені до Дорожньої карти з планування подальших кроків у впровадженні гендерного мейнстримінгу у відновленні у 2025-2026 роках;

Наголошуючи, що відсутність систематичного збору даних, дезагрегованих за статтю, а також належної оцінки гендерного впливу програм відновлення ускладнює підготовку обґрунтованих рішень, моніторинг результатів і врахування потреб різних груп жінок і чоловіків, особливо з поміж вразливих;

Висловлюючи занепокоєння тим, що гендерна рівність та соціальна інклюзія продовжують сприйматися як додатковий компонент, а не як наскрізний підхід до планування та реалізації програм відновлення, а також тим, що гендерний компонент нерідко включається до проєктів формально, без забезпечення реального впливу, тоді як процеси оцінки збитків та потреб відновлення залишаються недостатньо гендерно чутливими;

Усвідомлюючи, що секторальні та тематичні механізми координації міжнародної технічної допомоги, а також урядові координаційні платформи не забезпечують належного залучення громадських об’єднань, зокрема жіночих, до формування пріоритетів відновлення;

Констатуючи загальну тенденцію до скорочення обсягів міжнародного фінансування, домінування короткострокових проєктних грантів і нестачу механізмів базового інституційного фінансування громадських об’єднань, зокрема жіночих, що ускладнює довгострокове планування, утримання команд і, як наслідок, обмежує їхню спроможність до системної участі та впливу на процеси відновлення;

Відзначаючи недостатній рівень висвітлення в медіа гендерно відповідального та інклюзивного відновлення, що звужує поінформованість громадськості та розуміння його значущості і, як наслідок, послаблює запит на врахування відповідних підходів у процесах відновлення;

УХВАЛЮЮТЬ ЦЮ ПОЗИЦІЮ

та закликають проводити практичні кроки для втілення рекомендацій «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення» в міжнародних проєктах та програмах відновлення:

1.Проводити регулярні консультації донорської спільноти з жіночими феміністичними громадськими об’єднаннями у форматі безпосереднього діалогу для врахування їхніх позицій під час планування та реалізації проєктів відновлення, з використанням існуючих майданчиків – координаційних донорських платформ та Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

2. Підвищити ефективність роботи наявних координаційних платформ, зокрема Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення, Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність» шляхом посилення взаємодії на рівні проєктів та запровадження систематичного обміну інформацією про цілі, заходи та результати програм і проєктів відновлення з врахуванням гендерного та інклюзивного підходу.

3. Сприяти обміну досвідом і поширенню успішних практик системного застосування гендерного та інклюзивного підходів у міжнародних програмах і проєктах відновлення, зокрема шляхом створення збірника успішних практик проєктів, що входять у Дорожню карту. 

4. Включати оцінку гендерного впливу до цілей програм і проєктів відновлення та забезпечувати належну експертну та ресурсну підтримку для здійснення такої оцінки. 

5. Сприяти інформуванню громадських обʼєднань, зокрема жіночих, та таких, що представляють інтереси жінок з інвалідністю та інших вразливих груп, про наявні координаційні механізми та можливості участі у процесах формування та ухвалення рішень.

6. Враховувати потреби різних категорій жінок і чоловіків у інвестиційних проєктах, зокрема підтримувати інтеграцію гендерного підходу у систему DREAM та пріоритезувати підтримку інвестиційних проєктів що містять аналіз гендерного впливу.

7. Сприяти повній та конструктивній участі гендерних аналітичних центрів і громадських обʼєднань, зокрема жіночих та феміністичних, експертного кола Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні у робочих групах з розробки реформ і підготовки нормативно-правових актів у сфері відновленні на ранніх етапах, зокрема під час формування стратегій регіонального розвитку та реформи управління публічними інвестиціями.

8. Підтримувати інтеграцію гендерної перспективи в процеси розробки та впровадження галузевих реформ шляхом застосування інструментів гендерно відповідального планування та оцінки гендерного впливу відповідно до стандартів Комітету з питань розвитку ОЕСР.

9. Підтримувати розвиток аналітичної спроможності жіночих громадських обʼєднань і гендерних аналітичних центрів, зокрема в підготовці експертних матеріалів щодо інтеграції гендерного та інклюзивного підходів до реформ, а також у регулярному узагальненні позицій громадських обʼєднань з актуальних питань відновлення.

10. Підтримувати і запроваджувати механізми базового інституційного фінансування для громадських обʼєднань, зокрема жіночих, з метою зміцнення їхньої організаційної спроможності та забезпечення сталості діяльності.

11. Розвивати регіональні формати координації та взаємодії між органами державної влади й органами місцевого самоврядування, донорами та громадськими обʼєднаннями з метою належного врахування потреб громад та їхніх жителів/-ок у плануванні та реалізації програмі і проєктів відновлення.

12. Підвищити видимість теми гендерно відповідального та інклюзивного відновлення на ключових національних та міжнародних майданчиках, зокрема в межах Форуму громадянського суспільства, діалогів в рамках Платформи донорів для України, включенню тематики залучення медіа до висвітлення гендерно відповідального та інклюзивного підходу у відновленні у програму URC. 

13. Сприяти системному медійному висвітленню гендерно відповідального та інклюзивного підходу у відновленні, зокрема через співпрацю із незалежними національними та регіональними медіа. 

Цей документ відображає узгоджену позицію учасниць та учасників заходу щодо важливості гендерного мейнстримінгу та інклюзії у процесах відновлення України, а також необхідності посилення координації й партнерства між міжнародними партнерами та громадянським суспільством.

*Захід “Дорогою з URC 2025: посилення співпраці міжнародних партнерів із громадянським суспільством” Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні  за участі громадського експертного кола та міжнародних партнерів у сфері гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України відбувся в рамках проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», що реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Великої Британії за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

20 січня учасниці та учасники Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні підбивали підсумки та напрацьовували план роботи на 2026 рік.

Захід об’єднав громадянське суспільство, органи влади та експертне середовище для обміну інформацією про зміни у сфері відновлення та обговорення ролі громадянського суспільства у впровадженні гендерно чутливих та інклюзивних підходів.

З вітальними словами до учасниць і учасників звернулися Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, Дарія Попова, представниця Посольства Великої Британії в Україні, Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ, та Анна-Марія Чайковська, радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Спікерки відмітили важливість участі громадянського суспільства у формуванні політик відновлення та їх узгодження з євроінтеграційним порядком денним та НПД 1325 «Жінки, мир, безпека».

Олександр Солонтай, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку», окреслив ключові зміни й тенденції в архітектурі відновлення, зокрема в контексті місцевого розвитку та інструментів політики згуртування ЄС.
Юлія Єсмуханова, заступниця керівника проєкту U-RESTORE, представила бачення інтеграції гендерного та інклюзивного підходів у процеси відновлення на національному та регіональному рівнях.

За минулий рік експертним колом Консультативної панелі громадянського суспільства:

• – Розроблено «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення» – стандарт гендерного мейнтримінгу в усіх сферах
  • – Упорядковано Глосарій з гендерно чутливого відновлення для уніфікації гендерних понять і термінів, які пов’язані з процесом відновлення
    • – Підготовлено низку аналітичних та методичних матеріалів щодо гендерно чутливого та інклюзивного підходу у програмах відновлення
    • – Налагоджено співпрацю із міжнародним Альянсом з  гендерно-чутливого та інклюзивного відновлення в Україні, Секторальною робочою групою координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність»
    • – «10 блоків» та аналітичні доробки представлені органам влади та донорській спільноті на низці національних та міжнародних заходів – до, під час та після URC 2025

У планах відновлення та розвитку необхідно враховувати не лише зруйновану інфраструктуру, а й людей, які будуть нею користуватись. Тож місія Консультативної панелі залишається незмінною – відновлення з фокусом на людях, жінках і чоловікахх, дівчатах тат хлопцях.

Серед задач Консультативної панелі на 2026 рік – адвокація включення гендерної складової до нормативно-правових актів у сфері відновлення, адвокація гендерного мейнстримінгу у проєктах і програмах міжнародної допомоги та підвищення обізнаності ключових стейкхолдерів.

Захід відбувся в рамках проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», що реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Великої Британії за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

16 грудня захід Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні об’єднав громадське експертне коло та міжнародних партнерів у сфері гендерно чутливого та інклюзивного відновлення України.

Учасниці та учасники працювали над практичним планом для втілення рекомендацій «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення» в міжнародних проєктах, включених до Дорожньої карти з планування подальших кроків у впровадженні гендерного мейнстримінгу у відновленні на 2025–2026 роки, а саме: блоку №9 «Гендерно-чутлива міжнародна технічна допомога» та блоку №10 «Підтримка міжнародними партнерами жіночих правозахисних організацій у процесах гендерно-чутливого відновлення».

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила на важливості системної співпраці:

«Громадянське суспільство відіграє важливу роль є у забезпеченні гендерної рівності, участі жінок у відновленні. Дуже важливо, що це відбувається на одній хвилі з Урядом та з нашими міжнародними партнерами. Минуло пів року після Риму — і нам потрібно “звірити годинники”. Одне з ключових рішень — Дорожня карта, яку ми презентуємо сьогодні. Ми маємо розглянути, як втілити рекомендації 9-го та 10-го блоків в міжнародних проєктах. І це хороша модель, щоб працювати з іншими блоками і операціоналізувати їх в діяльності, відповідно до нових викликів і завдань».

У заході взяли участь представниці та представники міжнародних проєктів, Міжнародного альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення, Секторальної робочої групи з координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність», експертної спільноти та організацій громадянського суспільства.

Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш підкреслила роль міжнародної підтримки та видимості жінок у процесах відновлення:
«Попри складний рік для України — втрати людей, руйнування енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів — ми продовжуємо бути поруч з Україною. Гендерно орієнтоване бюджетування є важливим інструментом, і ми навчаємо жінок у громадах ухвалювати такі рішення. Уже кілька міністерств інтегрують такі підходи у свою роботу. “10 блоків” є дуже практичними і показують, як врахувати гендерну рівність у відновленні. Особливо важливими є блоки, присвячені міжнародній підтримці України, а також залученню приватного сектору».

Окрему увагу під час заходу приділили переходу від принципів до їх системного впровадження.

Директорка зі стратегічного розвитку УЖФ Наталія Карбовська зазначила:
«У такі турбулентні часи потрібні стабільні речі. Наша робота з інтеграції гендерного підходу у відновлення — саме така. Понад рік тому ми почали напрацьовувати кроки, які згодом стали “10 блоками”. Ми презентували їх у Римі й зараз працюємо над впровадженням цих підходів. Важливо не лише говорити про успішні кейси, а й чесно обговорювати перешкоди, які заважають масштабувати ці практики в Україні. Ми очікуємо, що сьогоднішні напрацювання стануть основою рекомендацій для планування нашої роботи у 2026 році».

Під час заходу презентували Дорожню карту з планування подальших кроків у впровадженні гендерного мейнстримінгу у відновленні. Документ охоплює п’ять ключових блоків і відображає масштаб міжнародної підтримки. Метою Дорожньої карти є систематизація пропозицій міністерств, органів влади, міжнародних і громадських організацій щодо впровадження гендерного підходу у відновленні.

Учасники та учасниці обговорили актуальність рекомендацій «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення», перешкоди для їх впровадження та практичник кроках для їх подолання. Окремий фокус зробили на тому, як масштабувати успішні практики, які вже працюють на рівні громад і проєктів, та інтегрувати їх у ширші програми відновлення за підтримки міжнародних партнерів.

Результати зустрічі ляжуть в основу Резолюції з практичними рекомендаціями для впровадження принципів гендерно чутливого та інклюзивного відновлення в проєктах і заходах Дорожньої карти. Документ буде поширений серед міжнародних партнерів з розвитку та використаний у плануванні роботи Консультативної панелі громадянського суспільства на 2026 рік.

Захід відбувся завдяки підтримці проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», що реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Великої Британії за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, підтримці у організації заходу з боку  ООН Жінки та Уряду Швеції, підтримці і співпраці Альянсу Міжнародного альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення та Секторальної робочої групи з координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність», а також активній участі представниць експертної спільноти – розробниць «10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення».

20 серпня відбулось cпільне засідання Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні,  Альянсу з  гендерно-чутливого та інклюзивного відновлення в Україні та Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність» на тему: «Забезпечення гендерного мейнcтримінгу та інклюзії у відновленні: спільні кроки».

Захід відкрив Тарас Качка, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Координатор Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Віце-прем’єр наголосив на важливості порядку денного гендерної рівності та інклюзії та необхідності зробити гендерну рівність наскрізним елементом всіх політик з відновлення.

Катерина Левченко, заступниця Координатора Платформи, Урядова уповноважена з питань гендерної політики та керівниця панелі “Гендерна рівність та жіноче лідерство у відновленні” на URC 2025 окреслила результати Результати Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025).

Ключовими висновками що гендерного мейнстримінгу на URC 2025 є:

• – Демонстрація посилення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України
  • – Необхідність постійної системної роботи та скоординованих дій всіх учасників, платформ, об’єднань, які залучені до гендерно відповідального й інклюзивного відновлення України
    • – Необхідність напрацювання матриці спільних дій – проєкту формату Дорожньої карти подальших кроків впровадження гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні на 2025-2026 рр.

Сабін Фрейзер Гюнеш, представниця ООН Жінки в Україні, окреслила шляхи збільшення фінансування гендерно-відповідальних проєктів МТД.

Віктор Нестуля, Голова проєктного офісу DREAM, ознайомив із запланованими шляхами до впровадження гендерної чутливості до Системи управління публічними інвестиціями/Платформи DREAM.

Лілія Савич, партнерка «Корн Феррі» та керівниця практики організаційної стратегії, представила Хартію стійкості людського капіталу, що передбачає врахування гендерних підходів в розвитку людського капіталу та анонсувала появу відповідного посібника.

Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, наголосила на експертності та ефективності Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі та ініціювала дискусію щодо можливостей та перешкод для впровадження «Десяти блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення», розроблених експертним колом Консультативної панелі.

Ірина Постоловська, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України, повідомила про поточну роботу Міністерства над документами, необхідними для втілення НПД 1325 та розробку НПД із запобігання та протидії насильства.

Свою підтримку висловили Олена Трапезнікова, представниця посольства Канади в Україні та співголова СРГ «Гендерна рівність», а також Аудур Едда Йокульсдоттір і Анна Балтудсдоттір – представниці Міністерства закордонних справ Ісландії, яка нещодавно приєдналась до Альянсу.

Дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення» та «Глосарій гендерно чутливого відновлення» представили Ксенія Алеканкіна, керівниця проєкту «Індекс реформ» Вокс Україна та Дарія Росохата, аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко представила Дорожню карту подальших кроків впровадження гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та заохотила присутніх вносити свої пропозиції до цього документу.

Завданнями Дорожньої карти є:

• – Нормативно-правові акти у сфері відновлення включають гендерну складову (на національному, регіональному та місцевому рівні)

• – Проєкти міжнародної технічної допомоги включають гендерну складову

• – Фахівці органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, міжнародних та громадських організацій, які залучені до процесів відновлення, мають гендерні компетенції

• – Програми та проєкти з відновлення включають гендерну складову (дані, дезагреговані за статтю, гендерні дослідження, аналіз, гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ), гендерні аудити, експертиза тощо)

• – Постійно здійснюється моніторинг забезпечення гендерної рівності та інклюзії у відновленні, результати якого враховуються в подальшій діяльності

Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила, що під час конференції з відновлення у Римі Європейський союз вчергове підтвердив підтримку України у питаннях гендерної рівності.

Про це вона сказала під час заходу щодо підсумків URC 2025, що відбувся в Медіацентрі Україна 25 липня.

“Ми маємо багато напрацювань і важливо, щоб всі вони включались у програми відновлення України як на національному, так і на місцевому рівні. Нам важливо і надалі впроваджувати принципи гендерної рівності, як складову процесу відбудови”, – зазначила вона.

Катерина Левченко повідомила, що вперше в історії Україна підписала Меморандум про співпрацю між Президією Ради Міністрів Італійської Республіки – Департаментом з питань політики рівних можливостей та Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики.

“Меморандум відкрив новий етап міжурядової взаємодії, спрямований на забезпечення гендерної рівності та розширення участі жінок у економічному та політичному житті. Документ визначає пріоритетні вектори співпраці, що відповідають актуальним викликам у сфері гендерної політики та відображають спільне прагнення України й Італії до сталого, інклюзивного та справедливого розвитку”, – зазначила вона.

Серед ключових сфер співпраці:

• – запобігання та протидія насильству щодо жінок і дівчат;
  • – підтримка жіночого підприємництва та участі жінок у прийнятті рішень;
    • – обмін досвідом, аналітичними матеріалами й експертна підтримка;
    • – організація спільних освітніх і комунікаційних заходів.

Водночас Урядова Уповноважена нагадала, що за підсумками попередніх конференцій у 2023 році було засновано Пллатформу забезпечення гендерного мейнстримінгу у відновленні, а у 2024 році було засновано Міжнародний Альянс з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України, який не лише поповнюється новими членами, наразі їх 96, але і взяв активну участь у Римі, аби довести – світова спільнота солідарна з Україною та підтримує її гендерні ініціативи.

Своєю чергою Тетяна Кудіна, Керівниця програм ООН Жінки зазначила, що Альянс озвучили свою готовність фінансувати ініціативи для забезпечення участі жінок та врахування їхніх потреб у процесах відновлення.

“Було оголошено про додаткове фінансування у розмірі 7 мільйонів євро, яке буде спрямоване на посилення участі жінок у політичному та економічному житті, зміцнення спроможності Уряду у впровадженні гендерно відповідальних реформ та розширення мережі громадських організацій”, – сказала Тетяна Кудіна.

За її словами, на 2025-2026 році Альянс ставить перед собою низку стратегічних завдань:

• – розробка та реалізація програм підтримки жінок у програмах відновлення на всіх рівнях, із фокусом на підтримку жінок із сільських громад, ВПО та постраждалих від насильства;
  • – просування гендерно відповідального фінансування – збільшення фінансування на програми гендерної рівності;
    • – створення платформи для постійного обміну досвіду та нетворкінгу;
    • – забезпечення видимості голосів жінок на місцях.

Також під час конференції у Римі було представлено  аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України.

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, розказала, що “10 блоків” є результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях. Кожен блок розкриває структурну проблему та її значення для відновлення, пропонує практичні інструменти для реалізації змін та ілюструється кейсами – прикладами реального впровадження.

“Наша мета під час конференції – наділити голосом тих, хто буде проводити відбудову в Україні. Ми представили 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення, бо для нас важливо переконатися, що всі інвестиції у відбудову будуть максимально ефективно допомагати на місцях. У Римі ми отримали підтвердження – є політична воля підтримувати Україну. Тепер ми маємо зробити все, щоб практичне впровадження нових ініціатив було ефективним”, – сказала Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду.

Наталія Карбовська закликала трансформувати відомий слоган Build back better (Відбудувати краще, ніж було) на Build back with women – better for all (Відбудувати разом з жінками – краще для всіх).

У підбитті підсумків римської конференції також взяли участь експертки з питань гендерної політики та представниці жіночого руху. Зокрема: Софія Буртак, президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок», Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури (Харків), Маріана Євсюкова, представниця СФУЖО в ООН (Женева), засновниця Української жіночої ініціативи в ОАЕ, заступниця голови правління ГО «Ла Страда – Україна».

Президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок» Софія Буртак зауважила, що конференція з відновлення вчергове підтвердила – продовольча безпека використовується у світі як зброя. Тому, варто більше приділяти уваги підтримці українських жінок, які займаються виготовленням сільськогосподарської продукції, бо це одна зі складових безпеки держави. 

Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, яка об’єднує жінок, які постраждали через сексуальне та гендерно-обумовлене насильство внаслідок війни Росії проти України, відмітила зміну наративів –  жінок перестали сприймати як жертв. На переконання спільноти SEMA Ukraine, необхідно ширше застосовувати потерпіло-орієнтований підхід, що заохочує використовувати експертність постраждалих і розвивати їх лідерство – в тому числі для допомоги іншим. 

Маріана Євсюкова, яка представляла на URC Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), запевнила у зацікавленості СФУЖО та жінок із діаспори у залученні до процесу відбудови України, і назвала це однією з передумов для повернення жінок, що вимушено виїхали з України через війну.

Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури, переконана – забезпечення прав людини і гендерної рівності потребує постійних зусиль від громадянського суспільства. Згадки про гендерну рівність, інклюзію, врахування потреб різних груп жінок і чоловіків на URC мають перетворитись на системне включення всіх груп суспільства у відновлення України. На її переконання, для ефективного відновлення за участі жінок необхідно активно працювати на рівні громад.

Експертки дійшли до висновку, що цього року жінки взяли більш активну участь у конференції з питань відновлення порівняно з минулим роком, однак робота у цьому напрямку повинна продовжуватись.