Категорія: News UA

Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила, що під час конференції з відновлення у Римі Європейський союз вчергове підтвердив підтримку України у питаннях гендерної рівності.

Про це вона сказала під час заходу щодо підсумків URC 2025, що відбувся в Медіацентрі Україна 25 липня.

“Ми маємо багато напрацювань і важливо, щоб всі вони включались у програми відновлення України як на національному, так і на місцевому рівні. Нам важливо і надалі впроваджувати принципи гендерної рівності, як складову процесу відбудови”, – зазначила вона.

Катерина Левченко повідомила, що вперше в історії Україна підписала Меморандум про співпрацю між Президією Ради Міністрів Італійської Республіки – Департаментом з питань політики рівних можливостей та Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики.

“Меморандум відкрив новий етап міжурядової взаємодії, спрямований на забезпечення гендерної рівності та розширення участі жінок у економічному та політичному житті. Документ визначає пріоритетні вектори співпраці, що відповідають актуальним викликам у сфері гендерної політики та відображають спільне прагнення України й Італії до сталого, інклюзивного та справедливого розвитку”, – зазначила вона.

Серед ключових сфер співпраці:

• – запобігання та протидія насильству щодо жінок і дівчат;
  • – підтримка жіночого підприємництва та участі жінок у прийнятті рішень;
    • – обмін досвідом, аналітичними матеріалами й експертна підтримка;
    • – організація спільних освітніх і комунікаційних заходів.

Водночас Урядова Уповноважена нагадала, що за підсумками попередніх конференцій у 2023 році було засновано Пллатформу забезпечення гендерного мейнстримінгу у відновленні, а у 2024 році було засновано Міжнародний Альянс з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України, який не лише поповнюється новими членами, наразі їх 96, але і взяв активну участь у Римі, аби довести – світова спільнота солідарна з Україною та підтримує її гендерні ініціативи.

Своєю чергою Тетяна Кудіна, Керівниця програм ООН Жінки зазначила, що Альянс озвучили свою готовність фінансувати ініціативи для забезпечення участі жінок та врахування їхніх потреб у процесах відновлення.

“Було оголошено про додаткове фінансування у розмірі 7 мільйонів євро, яке буде спрямоване на посилення участі жінок у політичному та економічному житті, зміцнення спроможності Уряду у впровадженні гендерно відповідальних реформ та розширення мережі громадських організацій”, – сказала Тетяна Кудіна.

За її словами, на 2025-2026 році Альянс ставить перед собою низку стратегічних завдань:

• – розробка та реалізація програм підтримки жінок у програмах відновлення на всіх рівнях, із фокусом на підтримку жінок із сільських громад, ВПО та постраждалих від насильства;
  • – просування гендерно відповідального фінансування – збільшення фінансування на програми гендерної рівності;
    • – створення платформи для постійного обміну досвіду та нетворкінгу;
    • – забезпечення видимості голосів жінок на місцях.

Також під час конференції у Римі було представлено  аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України.

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, розказала, що “10 блоків” є результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях. Кожен блок розкриває структурну проблему та її значення для відновлення, пропонує практичні інструменти для реалізації змін та ілюструється кейсами – прикладами реального впровадження.

“Наша мета під час конференції – наділити голосом тих, хто буде проводити відбудову в Україні. Ми представили 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення, бо для нас важливо переконатися, що всі інвестиції у відбудову будуть максимально ефективно допомагати на місцях. У Римі ми отримали підтвердження – є політична воля підтримувати Україну. Тепер ми маємо зробити все, щоб практичне впровадження нових ініціатив було ефективним”, – сказала Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду.

Наталія Карбовська закликала трансформувати відомий слоган Build back better (Відбудувати краще, ніж було) на Build back with women – better for all (Відбудувати разом з жінками – краще для всіх).

У підбитті підсумків римської конференції також взяли участь експертки з питань гендерної політики та представниці жіночого руху. Зокрема: Софія Буртак, президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок», Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури (Харків), Маріана Євсюкова, представниця СФУЖО в ООН (Женева), засновниця Української жіночої ініціативи в ОАЕ, заступниця голови правління ГО «Ла Страда – Україна».

Президентка ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок» Софія Буртак зауважила, що конференція з відновлення вчергове підтвердила – продовольча безпека використовується у світі як зброя. Тому, варто більше приділяти уваги підтримці українських жінок, які займаються виготовленням сільськогосподарської продукції, бо це одна зі складових безпеки держави. 

Аліса Коваленко, членкиня правління ГО SEMA Ukraine, яка об’єднує жінок, які постраждали через сексуальне та гендерно-обумовлене насильство внаслідок війни Росії проти України, відмітила зміну наративів –  жінок перестали сприймати як жертв. На переконання спільноти SEMA Ukraine, необхідно ширше застосовувати потерпіло-орієнтований підхід, що заохочує використовувати експертність постраждалих і розвивати їх лідерство – в тому числі для допомоги іншим. 

Маріана Євсюкова, яка представляла на URC Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), запевнила у зацікавленості СФУЖО та жінок із діаспори у залученні до процесу відбудови України, і назвала це однією з передумов для повернення жінок, що вимушено виїхали з України через війну.

Тетяна Чернецька, віцеголова правління Центру гендерної культури, переконана – забезпечення прав людини і гендерної рівності потребує постійних зусиль від громадянського суспільства. Згадки про гендерну рівність, інклюзію, врахування потреб різних груп жінок і чоловіків на URC мають перетворитись на системне включення всіх груп суспільства у відновлення України. На її переконання, для ефективного відновлення за участі жінок необхідно активно працювати на рівні громад.

Експертки дійшли до висновку, що цього року жінки взяли більш активну участь у конференції з питань відновлення порівняно з минулим роком, однак робота у цьому напрямку повинна продовжуватись.

“Відбудувати з жінками – краще для всіх”. Під таким гаслом відбувся спільний захід Урядів Італії та України спільно з Консультативною панеллю громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та Українським Жіночим Фондом.

Конференція “На шляху до URC2025: Гендерна рівність та інклюзія у відновленні” спрямована на узгодження спільного порядку денного гендерно-інклюзивного відновлення, об’єднавши стратегічне бачення та експертизу Уряду України, міжнародних партнерів з розвитку та громадянського суспільства.

Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що захід проходить напередодні Конференції з відновлення України в Римі (URC 2025), присвяченої швидкому відновленню та довгостроковій реконструкції України від наслідків повномасштабного вторгнення Росії. Це є показником того, як питання гендерно-відповідального підходу у відновленні набирають все більшої ваги. 

“У 2022 році на URC в Лугано принципи гендерного мейнстримінгу та інклюзії визначили як пріоритетні у відновленні. Це дало можливість створити Платформу забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновлення, щоб об’єднати зусилля на національному рівні.  Тепер ці питання ми обговорюємо на міжнародному рівні. Кожен з цих секторів допомагає нам збудувати основу для прийняття рішень”, – сказала вона. 

Дам’яно Ла Верде, Перший секретар та Керівник економічного відділу Посольства  Італії в Україні зазначив, що на майбутній конференції, відразу дві панельні дискусії будуть присвячені гендерній рівності, лідерству жінок, інклюзії та ветеранському бізнесу – як рушійним силам у процесі відбудови України. 

“Конференція у Римі – це можливість напрацювати політику майбутнього відновлення України, яка б відображала інтереси всіх груп та верств населення. Під час конференції у Римі ми, партнери, маємо врахувати всі дані та побажання України, щоб залишатися відданим партнером на шляху до більш інклюзивного суспільства”, – наголосив Дам’яно Ла Верде.

Під час заходу представники громадянського суспільства представили аналітичний документ – 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення України. “10 блоків” є результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства при Платформі забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні. 

Рішення, що ухвалюються без урахування реальних потреб жінок і чоловіків у різних життєвих обставинах, можуть бути хибно пріоритизованими або не спрацювати на практиці. Крім того, коли в розробці планів не беруть участь самі представники/представниці уразливих груп, порушується принцип «не залишити нікого осторонь», закладений як у міжнародних стандартах, так і в національній соціальній політиці. Без цього гендерні розриви в доступі до житла, послуг, можливостей зайнятості та безпеки лише поглиблюватимуться.

10 блоків гендерно чутливого та інклюзивного відновлення  мають бути основою для відбудови, яка врахує потреби жінок та чоловіків, хлопців та дівчат з різних груп. Лише з таким підходом можливо втілити принцип відбудувати «краще ніж було». Участь жінок у прийнятті рішень є складовою успіху ефективного відновлення, що стане сталою інвестицією в майбутнє.  Інакше є ризик, що ресурси розподілятимуться нерівномірно, а проблеми певних груп залишатимуться невидимими.

Документ покликаний стати прикладним інструментом для органів державної влади, міжнародних партнерів з розвитку, бізнесу, медіа та громадянського суспільства для спільного планування і втілення політик відновлення, як на національному, так і на місцевому рівнях. Кожен блок розкриває структурну проблему та її значення для відновлення, пропонує практичні інструменти для реалізації змін та ілюструється кейсами – прикладами реального впровадження. 

Експерти з гендерної політики називають цілий ряд викликів, які виникають на шляху безбар’єрного відновлення.

Зокрема: 

• – Відновлення інфраструктури не гарантує доступність: багато будівель вводяться в експлуатацію без дотримання стандартів, а проєкти, що фінансуються міжнародними донорами, не завжди звітують про відповідність ДБН чи принципам універсального дизайну;
  • – Плани відновлення не враховують потреби різних груп;
    • – Жінки, люди з інвалідністю, інші групи малозалучені, їх думка не впливає на рішення щодо пріорітетів і способів відбудови і відновлення на місцях; 
      • – Ресурс міжнародної технічної допомоги (МТД) для відновлення є обмеженим, і його нераціональне або одновимірне використання несе ризики втрати потенціалу цієї підтримки;
        • – Ігнорування бар’єрів, з якими стикаються різні групи жінок, та недооцінка їхнього внеску у відновлення знижує ефективність міжнародної технічної допомоги та призводить до втрати значної частини її потенціалу;
          • – За офіційними даними, працевлаштовані лише 17,4% осіб з інвалідністю мають роботу, і брак даних не дозволяє розробляти більш ефективні політики працевлаштування;
            • – Поєднання професійної реалізації жінок із материнством залишається проблемою через нестачу закладів дошкільної освіти, а також через відсутність укриттів у цих закладах. Практично відсутній доступ до ясельних груп.
              • – Мобілізація/міграція поглибили нестачу кадрів у технічних професіях, тоді як гендерна сегрегація в освіті та на ринку праці залишається бар’єром для дівчат та жінок. Жінки складають лише 9% у будівництві і 17% в ІТ (при 50%+ жінок з вищою освітою);
                • – Після повномасштабного вторгнення значно зросла кількість людей, які потребують підтримки для життя в громаді. Щоб не допустити їхньої ізоляції або інституціоналізації, критично важливо розбудовувати систему соціальних послуг, які дозволяють людині жити незалежно.

За результатами досліджень напрацьовано 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення, а також підготовлено ряд рекомендацій для уряду та неурядових організацій, аби вони впроваджувалися на практиці: 

1. – Плани відновлення та розвитку на національному і місцевому рівнях засновані на потребах та можливостях різних груп жінок і чоловіків. Участь жіночих правозахисних організацій у розробці реалізацій та моніторингу планів. 
   • – Безбарʼєрні, доступні та інклюзивні робочі місця, транспорт, інфраструктурні обʼєкти і послуги. 
   • – Викорінення гендерних стереотипів щодо ролей в сімʼї, сфер освіти, професій, ведення бізнесу та прийняття рішень. Створення недискримінаційного робочого середовища
   • – 100% покриття дітей молодшого віку дошкільною освітою. Наявність в школах груп продовженого дня та гуртків. 
   • – Послуги та заклади денного вразливих груп та вікових категорій, які потребують стороннього догляду. 
   • – Комплексні послуги та можливості для постраждалих від гендерно-зумовленого насильства відповідно до стандартів Ради Європи та постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з війною. 
   • – Програми з (пере)навчання жінок професіям, в яких вони мало представлені, STEM освіта для жінок та дівчат. 
   • – Підтримка жіночого підприємництва. 
   • – Програми міжнародної технічної спрямовані на усунення гендерних барʼєрів у всіх секторах
   • – Підтримка міжнародними партнерами жіночих правозахисних організацій в процесах гендерно-чутливого й інклюзивного відновлення. 

Олеся Бондар, Директорка Українського Жіночого Фонду зазначила, що вперше “10 кроків гендерно-інклюзивного відновлення” були представленні на URC у Берліні. З того часу громадянське суспільство доповнило матеріали аналізом ситуації, викладом проблем і практичних рекомендацій. Зрештою, кроки перетворились на “блоки” – будівельні блоки відновлення. 

Під час заходу на шляху до URC представники органів державної влади, зокрема Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки, Міністерства освіти та науки,  Міністерства у справах ветеранів, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства національної єдності, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності представили державні політики та програми, які дозволяють впровадити принципи гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України.

Серед іншого: 

• – Міністерство соціальної політики впроваджує Стратегію реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку. Впроваджуються пілотні проєкти щодо надання послуг життєстійкості у громадах. Міністерство працює також над розвитком мережі надавачів соціальних послуг та підвищенням якості цих послуг.  
  • – Міністерство національної єдності розглядає тему залучення жінок і чоловіків, різних груп людей до відновлення України та викорінення стереотипів як важливий напрямок комунікаційних кампаній, спрямованих на об’єднання українського суспільства. 
  • – Міністерство у справах ветеранів напрацювало Стратегію ветеранської політики, яка спрямована на реінтеграцію та працевлаштування ветеранів та ветеранок. Також Міністерство планує долучати ветеранську спільноту до процесів відновлення за рахунок впровадження програм навчання та перенавчання та грантів на бізнес. 
  • – Міністерство освіти і науки України готує програми навчання та перенавчання для жінок аби побороти так зване STEM безробіття, коли не вистачає фахівчинь стереотипно “чоловічих” професій. Дівчата із хорошим рівнем знань у STEM за результатами НМТ все одно обирають переважно гуманітарні спеціальності. Тому, наразі Міносвіти працює над тим, щоб зламати стереотипи. Починає Міносвіти  з перенавчання педагогів – щоб з дитинства не закладати дітям сценарій, що вони можуть обрати тільки якусь “дівчачу” чи “хлопчачу”професії. 
  • – Міністерство розвитку громад та територій запустило пілотний проєкт з підготовки водійок вантажівок для подальшого працевлаштування. Ініціатива спрямована на розширення професійного потенціалу жінок у сфері перевезень, що особливо важливо в умовах підвищеного попиту на кваліфікованих водіїв-далекобійників, зважаючи на кадрову кризу. 

Водночас, представники громадянського суспільства наполягають – для повноцінного відновлення необхідно працювати і на рівні громад, зокрема застосовувати гендерні профілі громад для оцінки потреб усіх груп жінок і чоловіків. 

Чому це важливо для майбутньої конференції в Римі та міжнародної підтримки України у відновленні? 

Іноземні партнери переконані  – дотримання гендерної рівності, залучення жінок до всіх процесів державотворення, зокрема відновлення, розвиток українських жіночих організацій – це запорука подальшої підтримки України по всіх напрямках. 

Радниця з питань соціального розвитку Посольства Великої Британії в Україні Роуз Таскер зазначила, що Велика Британія підтримує Платформу з гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, засновану після URC у Лондоні. 

“Важливо, що ці блоки були розроблені різними групами українського суспільства, вони були розроблені українськими жінками, тому блоки демонструють, що українські громади хочуть отримати від відновлення. Крім того, підготовка таких кроків платформою з гендерного мейнстримінгу та інклюзії демонструє, що гендер та інклюзія присутні у всіх сферах відновлення. Тобто вони не стоять окремо від важливих процесів, це залученість до процесу всіх і кожного”, – наголосила Роуз Таскер.

Стефано Піцціканнелла, Генеральний директор з питань політики рівних можливостей Управління Президента Ради Міністрів Італії відзначив важливість відбудови та розвитку країни через гендерний аналіз, який базується на дослідженнях та фактах. 

“Інтегрування гендерної перспективи на кожній стадії відбудови – це запорука забезпечення інклюзивного та сталого суспільства. Важливо, щоб жінки та мало представлені групи були не лише захищеними, але і залученими як агенти змін та стейкхолдери. Ми не досягнемо сталого миру, якщо ми не поставимо гендерну рівність в основу нашого реагування”, – підкреслив Стефано Піцціканнелла. 

Наталія Карбовська, Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду, зазначила, що 10 блоків гендерно-інклюзивного відновлення – це живий документ, і робота над втіленням закладених у нього принципів не припиняється. 

Довідково:

Організатори заходу: Український Жіночий Фонд у співпраці із  Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Захід відбувся в рамках проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом» реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Великої Британії та за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики

23 червня 2025 року відбулося відкрите засідання Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні «На шляху до URC 2025. Гендерна рівність та інклюзія у відновленні». Участь у заході взяла Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

Захід було організовано Українським жіночим фондом, за підтримки Уряду Великої Британії, та за участі представників урядів Італії та України, з метою узгодити спільні дії задля забезпечення гендерно-інклюзивного відновлення, при цьому об’єднавши стратегічне бачення й експертні позиції представників Уряду України, міжнародних партнерів з розвитку та громадянського суспільства напередодні Конференції з відновлення України в Римі (URC 2025).

Міжнародні партнери наголосили на постійній й непохитній підтримці гендерно-відповідального та інклюзивного відновлення України та висловили впевненість у тому, що діяльність Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні та Альянсу з гендерно відповідального відновлення має розширюватись.

Активну участь у заході взяли представники й представниці українських й міжнародних громадянський організацій – члени Консультативної панелі громадянського суспільства.

Під час засідання були презентовані “10 блоків для гендерно чутливого та інклюзивного відновлення”, аналітичні дослідження для інформованого прийняття рішень у відновленні, глосарій з гендерно чутливого відновлення  тощо.

Представлений документ «10 блоків для гендерно чутливого відновлення» став результатом спільної роботи експертної спільноти Консультативної панелі громадянського суспільства Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, а передумовою цьому документу були «10 кроків для гендерно чутливого відновлення», які були представлені на Конференції з питань відновлення України в Берліні в 2024 році.

Це основні засади гендерно відповідального відновлення: необхідність того, щоб плани відновлення на національному і місцевому рівнях були засновані на потребах та можливостях різних груп жінок і чоловіків, передбачаючи участь жіночих правозахисних організацій у розробці, реалізації та моніторингу цих планів, й наявність безбар’єрних доступних та інклюзивних робочих місць, транспорту, інфраструктури, послуг та інформації, й викорінення гендерних стереотипів, й охоплення 100% дітей молодшого віку дошкільної освітою, й підтримка жіночого підприємництва та підтримка міжнародними партнерами тощо.

Зазначений документ – основа для відновлення, яка врахує потреби жінок та чоловіків, хлопців та дівчат з різних груп. Лише з таким підходом можливо втілити принцип відновлення «краще ніж було».

Ознайомитися з документом та усіма важливими «блоками» для забезпечення гендерно чутливого та інклюзивного відновлення  можна на сайті Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні за посиланням.

Відкрите засідання Консультативної панелі та його результати сприятимуть інтеграції гендерного підходу та інклюзії в усі панелі та формати Конференції з відновлення України в Римі, яка розпочнеться вже через кілька тижнів, а також в цілому закладуть необхідні «блоки» у процеси відновлення України.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко підкреслила особливе значення події: “Цей захід є дуже важливим, тому що це фактично вперше, коли перед конференцією з відновлення, подібних до тих, які були в Лугано, в Лондоні, в Берліні, ми маємо таке потужне зібрання, яке брендоване, як захід «на шляху до URC 2025». Для нас це показник того, наскільки питання гендерно-відповідального підходу у відновленні набирають обертів й є важливими для справедливого відновлення нашої країни”.

Урядова уповноважена повідомила про стан розробки нового Національного плану дій на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», окремою стратегічною ціллю якого є забезпечення гендерної рівності в процесах відновлення, та наголосила на важливості застосування гендерно орієнтованого бюджетування на всіх рівнях.

Катерина Левченко відзначила плідну роботу з регіонами, з представниками громадянських організацій, задля того, щоб політика забезпечення гендерної рівності була наскрізною: від центрального до локального рівнів.

Щодо підготовки до URC 2025 Катерина Левченко підкреслила важливість підтримки окремої панелі, присвяченої гендерній рівності, на найвищому рівні: «Важливо, що ініціатива проведення окремої панелі під час конференції з відновлення підтримана урядами Італії та України. Гендерна рівність має залишатися в фокусі завжди, як основа справедливого відновлення для всіх українців».

Довідково

У заході в змішаному форматі взяли участь представники центральних органів виконавчої влади: заступник Міністра соціальної політики Ірина Постоловська, заступник Міністра у справах ветеранів Олег Шиманський, заступник Міністра освіти і науки Анастасія Коновалова, заступник Міністра національної єдності Ілона Гавронська, заступник Міністра розвитку громад та територій Марина Денисюк, радник – уповноважий Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна. До заходу також приєдналися заступник Міністра охорони здоров’я Марія Карчевич та заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. Крім вищезазначених представників міністерств, у заході взяли участь представники й представниці інших органів державної влади.

Міжнародних партнерів представили: генеральний директор з питань політики рівних можливостей та Спеціальний посланник з питань торгівлі людьми в Департаменті рівних можливостей, Управління Президента Ради Міністрів Італії Стефано Піцціканнелла, радник з питань соціального розвитку Посольства Великої Британії Роуз Таскер, заступник керівника відділу співробітництва Посольства Німеччини в Україні Мартін Брайтмаєр,  заступник керівника відділу з питань співробітництва  Посольства Швеції в Україні Йоганна Джонссон, діючий голова відділу співпраці  Посольства Канади в Україні Волтер Берник, представниця ООН Жінки в Україні Зденка Лонкар.

СХВАЛЕНО

Координаційною радою

Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні
17 квітня 2025 року

1. Обґрунтування

Включення гендерного підходу та інклюзії є зобов’язанням України в межах процесу євроінтеграції, що передбачено Планом дій для України (Ukraine Facility), Планом дій ЄС щодо гендерної рівності (GAP III) та є умовою відповідності acquis ЄС.

Гендерна рівність — один із семи принципів відновлення, закріплених у Декларації Лугано (2022), а інклюзивність — ключовий елемент сталої відбудови.

Залучення жінок, молоді, людей з інвалідністю, людей старшого віку та інших уразливих груп до відновлення має вирішальне значення з огляду на такі дані:

• – Гендерна різниця в оплаті праці у 2023 році становила 41,4%.
• – 41% непрацюючих жінок у 2024 році назвали основною причиною економічної неактивності нерівномірний розподіл домашніх і доглядових обов’язків.
• – 47% дітей дошкільного віку не мають доступу до дошкільної освіти, що унеможливлює для одного з батьків (переважно матерів) бути активними на ринку праці.
• – У секторах зростання (ІТ, енергетика, інфраструктура) жінки представлені слабко або майже відсутні.
• – Жінки очолюють менше 20% територіальних громад, попри активну участь у наданні гуманітарних, соціальних та освітніх послуг.
• – За 2022–2023 роки лише 1% відслідкованих ОЕСР коштів міжнародної допомоги було спрямовано на гендерну рівність і права жінок.

Ігнорування цих даних під час планування та реалізації програм відновлення:

• – обмежує ефективність використання ресурсів;
• – посилює нерівність і вразливість;
• – звужує базу людського капіталу;
• – суперечить принципам прозорості, результативності та інклюзивності.

Інтеграція гендерного підходу та принципу інклюзії дозволяє:

• – краще оцінити реальні потреби населення;
• – забезпечити рівний доступ до ресурсів, послуг і можливостей;
• – підтримати репродуктивне здоров’я та мобільні ГЗН-послуги;
• – розвивати людський капітал на місцевому та національному рівнях;
• – зміцнити довіру до державної політики та міжнародного партнерства;
• – зменшити ризики еміграції молоді, зокрема хлопців.

2. Можливості для посилення гендерного підходу та інклюзії в підготовці URC 2025

Людський капітал (див. детальніші рекомендації нижче):

• – Розширити зміст відповідних панелей за рахунок врахування доглядового навантаження та його впливу на участь жінок у ринку праці та бізнесі. Включити тему доступу до дитсадків як передумови економічної активності батьків.
• – Приділити увагу залученню молоді до процесів відновлення, з акцентом на гендерно-орієнтовану політику для юнаків і дівчат.
• – Підкреслити необхідність пошуку рішень для залучення до економічної активності вразливих груп, зокрема людей з інвалідністю, людей похилого віку, ВПО, у т.ч. з окупованих територій, одиноких батьків та інших.

Бізнес:

• – Визначити негативні наслідки впливу гендерних стереотипів на вибір професій і галузей підприємництва і шляхи подолання цих бар’єрів.
• – Розглянути інструменти для розширення доступу жінок до програм підтримки МСБ, інновацій, фінансування.

Місцевий рівень:

• – Відобразити внесок жінок і громадських організацій у наданні базових послуг у громадах.
• – Підкреслити потребу в наскрізній інклюзивності всіх державних послуг — освіти, охорони здоров’я, транспорту, соціального захисту тощо.

ЄС:

• – Акцентувати на адвокації включення українських потреб і досвіду в нову Гендерну стратегію ЄС 2026–2030.
• – Розширити вимір євроінтеграційних реформ за рахунок індикаторів інклюзії, реагування на ГЗН і прав вразливих груп.

Програма URC:

• – Заохочувати участь жіночих ГО не лише в гендерній панелі, а в усіх тематичних заходах.
• – Включити практику збирання та використання гендерно-дезагрегованих даних при плануванні та моніторингу політики і програм відновлення.

3. Наявні інструменти для інтеграції гендерного підходу

• – Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні (2023) – міжвідомчий координаційний механізм, створений при Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, з метою інтеграції принципів гендерної рівності та інклюзії у процес відновлення України. Платформа об’єднує представників уряду, громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів.
• – Консультативна панель Платформи (2024) – об’єднання представників і представниць громадянського суспільства, створене для посилення впливу громадських організацій на процеси забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні України. Панель сприяє координації дій, залученню до ухвалення рішень та забезпеченню участі громадянського суспільства у процесах відновлення.
• – Міжнародний альянс за гендерно-чутливе та інклюзивне відновлення (2024) – започаткований під час Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні як спільна ініціатива урядів, міжнародних організацій, громадянського суспільства та бізнесу для просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні. Метою Альянсу є усунення диспропорцій, що виникли внаслідок війни, та забезпечення більш інклюзивного майбутнього для всіх українців та українок.
• – Індекс гендерної рівності України (2025) – перший в Україні розрахунок індексу гендерної рівності, розроблений Українським Жіночим Фондом у співпраці з Державною службою статистики України за методологією Європейського інституту гендерної рівності. Індекс охоплює шість ключових сфер: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я, та слугує інструментом для моніторингу й оцінки прогресу досягнення гендерної рівності в країні.
• – Розділ про людський капітал у Плані України – розділ включає аналіз гендерних бар’єрів у зайнятості та догляді, підкреслюючи необхідність інвестицій у доглядову інфраструктуру як драйвер розвитку. Водночас, План практично не охоплює інші виміри гендерної рівності, що вказує на потребу в розширенні гендерного аналізу в інших сферах.
• – Панель про гендерний паритет та жіноче лідерство (2.8) – запланована в рамках Конференції з відновлення України 2025 року в Римі, буде присвячена обговоренню питань гендерного паритету та жіночого лідерства у процесах відновлення. Очікується, що вона стане платформою для обміну досвідом та напрацювання рекомендацій щодо посилення участі жінок у відбудові країни.

4. Рекомендовані дії в межах підготовки та проведення URC 2025

1) Забезпечити інтеграцію гендерного підходу та інклюзії в усі панелі та формати Конференції.

Гендерна тематика має бути представлена не лише в окремій гендерній панелі, а наскрізно — в усіх змістовних заходах URC 2025. Рекомендується:

• – Забезпечити участь експертів та експерток з гендерної рівності, прав жінок, прав людей з інвалідністю, прав літніх людей, інклюзії молоді тощо;
• – Відобразити в описах панелей, як буде враховано гендерні аспекти й потреби вразливих груп;
• – Включити представниць жіночих і правозахисних ГО до усіх панелей конференції.

2) Включити молодь до діалогу та програмної частини Конференції.

• – Запросити до участі у панелях молодих активістів та активісток, які працюють у сферах відновлення, місцевого розвитку, інновацій, інклюзії.
• – Визначити виклики, пов’язані з еміграцією молоді, зокрема юнаків, та інструменти для їх збереження і залучення в Україні.

3) Забезпечити участь вразливих груп в обговореннях усіх напрямів відновлення.

• – Передбачити, щоб потреби людей з інвалідністю, людей похилого віку, ВПО, у т.ч. з окупованих територій, одиноких матерів/татів, етнічних меншин тощо були враховані в рамках панелей, що стосуються доступу до послуг, працевлаштування, інфраструктури.
• – Просувати принцип безбар’єрності (не лише фізичної) у відбудові послуг, закладів, транспорту.

4) Включити до панелі про охорону здоров’я питання репродуктивного здоров’я та реагування на ГЗН.

• – Відзначити важливість забезпечення мобільних послуг з репродуктивного здоров’я, особливо в деокупованих територіях та громадах із нестачею медичних кадрів.
• – Просувати послідовне включення послуг з реагування ГЗН до програм охорони здоров’я, гуманітарної допомоги та відновлення.

5) Адвокатувати відображення українського досвіду в новій Гендерній стратегії ЄС 2026–2030.

• – Підкреслити, що повномасштабна війна спричинила нові виклики для забезпечення прав жінок, гендерної рівності, репродуктивного здоров’я.
• – Просувати механізми спеціальної підтримки українських жіночих ініціатив у межах європейської політики рівності.

6) Зміцнити координацію партнерів для включення гендерного підходу.

• – Організувати регулярний діалог між міжнародними партнерами, у т.ч. міжнародними фінансовими установами, державними органами, громадськими організаціями для синхронізації зусиль;
• – Поширити Рекомендації для всіх партнерів URC щодо інтеграції гендерного підходу та інклюзії.

5. Показники результативності та очікувані результати

Для оцінки ступеня інтеграції гендерного підходу та інклюзії у підготовку і проведення URC 2025 пропонуються такі індикатори:

1) Програмна частина Конференції:

• – Частка панелей, у яких інтегровано гендерну тематику (ціль — не менше 75%),
• – Кількість панелей, де виступають жінки, у тому числі представниці уряду, бізнесу, ГО (ціль — у кожній панелі).

2) Участь та представництво:

• – Частка жінок серед усіх спікерів конференції (ціль — не менше 40%),
• – Кількість виступів, що представляють голоси молоді, осіб з інвалідністю, представників/ць інших вразливих груп (ціль — щонайменше 5 тематичних виступів).

3) Дані і політика:

• – Частка програм та стратегій, презентованих на URC, що базуються на гендерно-дезагрегованій статистиці (ціль — не менше 75);
• – Наявність спеціальних розділів щодо потреб і участі вразливих груп у презентованих реформах.

4) Результати Конференції:

• – Оголошені зобов’язання міжнародних партнерів щодо фінансування програм гендерно-орієнтованого та інклюзивного відновлення (ціль — мінімум 3 окремі фінансові зобов’язання),
• – Оголошення про запуск нових програм/фондів/ініціатив на підтримку гендерної рівності та підтримки вразливих груп (ціль — щонайменше 5).

6. Рекомендації щодо включення гендерної рівності та інклюзії в панелі виміру «Людський капітал»

Усі панелі повинні інтегрувати гендерну рівність та інклюзію як необхідні складові стійкого та справедливого відновлення України. Нижче наводяться рекомендації до кожної з восьми тематичних панелей:

Панель 1. Людиноцентричне економічне відновлення та розвиток ринку праці

• – Визначити гендерні бар’єри в доступі до зайнятості в секторах, що відновлюються, із фокусом на участь жінок у сфері будівництва, енергетики, транспорту та ІТ;
• – Порушити питання обмежень для економічної активності батьків, які здійснюють догляд за дітьми, через нестачу доступних дошкільних послуг — і представити інвестиції в доглядову інфраструктуру як драйвер розвитку;
• – Акцентувати на необхідності державних програм підтримки самозайнятості та жіночого підприємництва, особливо в сільських громадах.

Панель 2. Освіта і розвиток людського капіталу

• – Запропонувати рішення для подолання гендерних стереотипів у виборі професій, особливо у професійно-технічній освіті та STEM-напрямках;
• – Представити рішення щодо розширення охоплення інклюзивною дошкільною освітою;
• – Забезпечити включення молоді в обговорення відновлення системи освіти, з урахуванням потреб юнаків, дівчат та молодих людей з інвалідністю.

Панель 3. Наука, дослідження та інновації

• – Забезпечити залучення жінок-науковиць та дослідниць до панелі та подальших інноваційних проєктів;
• – Підкреслити необхідність розробки інклюзивних технологій — з урахуванням гендерних аспектів, потреб людей з інвалідністю, літніх людей та інших уразливих груп.

Панель 4. Розробка політики інклюзивності

• – Акцентувати на потребах сімей, що здійснюють догляд за людьми з інвалідністю, та важливості підтримки таких сімей у відновленні, у т.ч. у контексті доступу до ринку праці
• – Наголосити на важливості програм для психосоціальної підтримки та забезпечення безбар’єрності в усіх сферах;
• – Адвокатувати інституційну трансформацію соціальних послуг із фокусом на чутливість до різних потреб отримувачів.

Панель 5. Охорона здоров’я як передумова відновлення

• – Додати аспект забезпечення послуг у сфері сексуального і репродуктивного здоров’я, зокрема мобільні бригади для віддалених громад;
• – Розглянути психічне здоров’я як ключову сферу підтримки жінок і чоловіків, які пережили насильство, втрату або переселення;
• – Підкреслити необхідність збору даних, розподілених за статтю, віком та іншими характеристиками, з метою врахування потреб різних груп під час планування медичних послуг.

Панель 6. Залучення, повернення і реінтеграція українців

• – Обговорити підтримку добровільного повернення українців за кордону, з урахуванням потреб жінок, осіб з інвалідністю, родин з дітьми — включно з доступом до соціальних, медичних і освітніх послуг;
• – Врахувати гендерно-чутливий підхід до програм реінтеграції, у т.ч. підтримку жінок, які повертаються без супроводу партнера або здійснюють доглядові функції самостійно;
• – Запропонувати рішення для збереження молоді в країні, зокрема юнаків, через інвестиції у професійне навчання, працевлаштування та громадську активність.

Панель 7. Культурна спадщина та культурне самовираження як основа української ідентичності

• – Представити ініціативи, що підтримують культурне відновлення з участю жінок, молоді та представників уразливих груп;
• – Акцентувати на ролі культури як простору відновлення довіри, взаєморозуміння і психосоціального відновлення;
• – Залучити культурних діячів/-ок, які працюють із темами воєнного досвіду, гендерної рівності, інклюзії.

Панель 8. Гендерна рівність і жіноче лідерство у відновленні

• – Підтримати включення українських підходів до нової Гендерної стратегії ЄС на 2026–2030 роки;
• – Закликати до збільшення частки міжнародної допомоги на програми просування прав жінок та гендерної рівності;
• – Просувати системне застосування гендерного бюджетування, використання гендерно-дезагрегованих даних і створення міжсекторальних механізмів реалізації зобов’язань після конференції.

17 квітня 2025 року відбулося чергове засідання Координаційної ради робочої групи «Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні».

Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні була утворена Комісією з питань забезпечення координації центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністром юстиції України у вересні 2023 року як майданчик для комунікації та забезпечення скоординованої співпраці органів виконавчої влади, народних депутатів, громадянського суспільства, представників бізнесу, партнерів з розвитку та міжнародних організацій для забезпечення включення принципів гендерної рівності та інклюзії в процесі відновлення України.

Для консолідованого прийняття рішення щодо пріоритетних завдань Платформи стосовно забезпечення включення гендерної складової та принципу інклюзії в національні, галузеві та місцеві плани відновлення була створена Координаційна рада Платформи та задля посилення впливу громадянського суспільства на процеси забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, координація дій, залученість до ухвалення рішень та забезпечення участі громадянського суспільства у процесах відновлення та відбудови – Консультативна панель громадянського суспільства.

У 3-му засіданні Координаційної ради 17 квітня 2025 року взяли участь заступники міністрів центральних органів виконавчої влади, залучених до відновлення України, представники посольств Великої Британії, Німеччини, Швеції та Канади, міжнародних та громадських організацій.

До засідання також долучились учасники Платформи гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, члени Консультативної панелі громадянського суспільства, Секторальної робочої групи «Гендерна рівність», представники Альянсу за гендерно відповідальне та інклюзивне відновлення.

Під час засідання обговорили результати досягнуті в 2024 році та плани на 2025 рік, в тому числі результати співпраці з Альянсом гендерно-чутливого та інклюзивного відновлення, Секторальною робочою групою «Гендерна рівність», роботи Консультативної панелі громадянського суспільства у 2024 році та подальші плани її діяльності, обговорили виклики забезпечення гендерного мейнстримінгу у відновлені України.

Основна увага під час засідання Координаційної ради була спрямована на  забезпечення інтеграції гендерних підходів як в процесі підготовки до Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025) у Римі, так і в проектах відновлення України.

Урядова уповноважена з гендерної політики, заступник Координатора Платформи Катерина Левченко наголосила: «Платформа є простором, де рішення народжуються через діалог, через спільне бачення і, що найважливіше, через визнання ролі кожної і кожного. Відновлення, в якому не враховані голоси жінок, чоловіків – є неповним, а відтак – не може бути сталим».

За результатом засідання учасники підтримали:

– зобов’язання інтегрувати гендерну складову у планування, виконання та моніторинг програм/проектів відновлення України;

– сприяння повної та рівної участі жінок у прийнятті рішень з питань відновлення та реконструкції на всіх рівнях;

– збільшення обсягу фінансування проектів та/або програм відновлення в Україні, які підтримують гендерну рівність.