У межах Європейського виміру URC 2026 відбувся воркшоп «Gender Equality in EU Accession and Recovery as a Driver of Ukraine’s Transformation», присвячений ролі гендерної рівності у процесах відновлення та європейської інтеграції.
Учасники обговорили виконання зобов’язань у межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, розвиток гендерно чутливої державної політики, посилення заходів з захисту прав постраждалих від сексуального насильства під час війни (СНПК), включно з порядком денним «Жінки, мир та безпека» як важливого елементу національної рамки відновлення.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що гендерна рівність є одним із фундаментальних принципів, на яких ґрунтуються державна політика, відновлення країни та європейська інтеграція. Він також зазначив, що відкриття ЄС Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС»» визначає чітку дорожню карту подальших реформ, а виконання його завдань в межах нього є одним із ключових пріоритетів України на шляху до членства.
Він зауважив, що повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, недискримінація та захист прав людини є фундаментом Європейського Союзу. Тарас Качка підкреслив, що українське суспільство є різноманітним і відкритим до різних дискусій, але завдання держави – забезпечити рівні права, недискримінацію та повагу до кожної людини.
«Досягнення гендерної рівності – це не одноразове завдання. Саме тому ми ухвалюємо й реалізуємо довгострокові стратегії, що формують спільне бачення для всіх органів влади та забезпечують послідовність державної політики. Наше головне завдання – із їх впровадженням створити справді інклюзивну модель відновлення, яка працюватиме для кожної громади та кожної людини», — зазначив Віце-прем’єр-міністр.
Під час заходу започаткували низку нових партнерств, які посилюють спроможність України у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на шляху до членства в ЄС.
Зокрема, підписано Меморандум між Урядовою уповноваженою з гендерної політики України, Українським жіночим фондом та Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), що офіційно започатковує співпрацю у сфері гендерної рівності, удосконалення системи збору та аналізу даних, дезагрегованих за статтю, відповідно до стандартів ЄС і методологій EIGE, а також підтримку в подальшій розробці Індексу гендерної рівності в Україні.
Минулого року Україна вже представила свій перший Індекс, розроблений за методологією EIGE. Із показником 61,4 бала Україна посіла б 20-те місце серед держав ЄС. Підписання меморандуму з EIGE відкриває новий етап співпраці та є важливим кроком у підготовці України до членства в ЄС.
«Якісна статистика – одна з основ європейської інтеграції. Вона допомагає краще розуміти суспільство, ухвалювати рішення на основі даних і оцінювати ефективність державної політики. Саме тому ми продовжуємо розвиток гендерної статистики, зокрема працюємо над Індексом гендерної рівності», – зазначив Віце-премʼєр.
Меморандум відкриває двері до більш системної кооперації по багатьом напрямкам:
– вдосконалення збору даних дезагрегованих за статтю та гендерної статистики для просування гендерної рівності;
– підвищення ролі гендерно-чутливих даних у розробці політик та оцінці їх ефективності;
– ширше застосування методологічних інструментів Європейського Союзу та EIGE для оцінки прогресу із досягненням гендерної рівності в Україні;
– сприяння розробці наступного Індексу гендерної рівності в Україні;
– обмін інформацією про методи та інструменти EIGE, пов’язані з насильством щодо жінок та домашнім насильством, а також підтримка їх застосування.
Підписуючи Меморандум, директорка European Institute for Gender Equality (EIGE)Карліен Шеле наголосила: «Те, що ми можемо виміряти, ми можемо виправити. Гендерна статистика допомагає нам покращити життя жінок і чоловіків. Розробка Україною Індексу гендерної рівності – це потужний сигнал для Європейського союзу, що гендерна рівність залишається у політичному порядку денному».
«Ми пройшли довгий шлях. І зараз вже не будемо говорити про те, чи потрібна нам гендерна рівність. Пора переходити до практичних інструментів впровадження європейських інструментів у національні політики» – зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
Олеся Бондар, директорка Українського Жіночого Фонду, підкреслила, що розширення співпраці з EIGE посилить існуюче партнерство УЖФ з Офісом Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, Державною службою зайнятості, науковою спільноти Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, жіночими організаціями та аналітичними центрів.
У своєму виступі під час воркшопу Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ, зауважила, що ефективне відновлення неможливе без роботи на рівні громад: «Саме лідерки жіночих організацій є драйверками впровадження гендерного та інклюзивного підходу у громадах. Ми вже маємо методичні підходи, маємо «10 блоків», маємо мережу хабів SheRebuilds. Необхідно посилювати комунікацію та підтримувати цих жінок на місцях».
26 червня 2026 року під час Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у місті Гданськ, у рамках воркшопу «Гендерна рівність у процесі вступу до ЄС та відновлення як рушійна сила трансформації України», відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Університетом Ісландії, що діє через Програму досліджень та навчання з питань гендерної рівності GRÓ (GRÓ GEST), та Вищою школою публічного управління, що стало результатом багаторічної співпраці Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та Апарату з партнерами з Ісландії, зокрема за сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла Ісландії в Україні (за сумісництвом) Фрідріка Йонссона та Спеціальної уповноваженої з питань гендерної рівності Міністерства закордонних справ Ісландії Аудур Едди Йокульсдоттір.
Меморандум започатковує новий етап українсько-ісландського партнерства, спрямованого на посилення інституційної співпраці у сфері гендерної рівності, розвитку людського капіталу та вдосконалення системи публічного управління відповідно до європейських стандартів. Документ визначає стратегічні напрями взаємодії, що відповідають актуальним викликам України в умовах збройної агресії російської федерації проти України, післявоєнного відновлення та підготовки до членства в Європейському Союзі.
– розширення освітніх можливостей для українських фахівців шляхом участі у міжнародній стипендійній післядипломній програмі з гендерної рівності GRÓ GEST Університету Ісландії;
– посилення інституційної спроможності України на шляху до членства в Європейському Союзі через обмін знаннями, досвідом та найкращими практиками у сферах гендерної рівності, недискримінації, інклюзивного врядування, публічного управління та розвитку інституційного потенціалу;
– розвиток людського капіталу та професійної спроможності державних службовців і інших заінтересованих сторін;
– інтеграцію принципів гендерної рівності у процеси відновлення, реконструкції та європейської інтеграції України;
– реалізацію спільних освітніх, навчальних, експертних та дослідницьких заходів.
Підписання Меморандуму підтверджує спільне прагнення України та Ісландії розвивати партнерство, спрямоване на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, розвиток людського капіталу та формування сучасних інституцій, необхідних для успішного відновлення держави та її інтеграції до Європейського Союзу, та відкриває нові можливості для українських державних службовців, експертів та представників інших секторів долучатися до міжнародних програм професійного розвитку, обміну досвідом та впровадження найкращих європейських практик у сфері гендерної рівності.
24 червня у Ґданську на полях Ukraine Recovery Conference (URC-2026) відбувся важливий діалог про роль жінок у відновленні України – сайд-івент «Людський ресурс у відновленні – жіночий вимір».
Учасниці та учасники заходу обговорили виклики, пов’язані з вимушеною міграцією, поверненням громадян і громадянок України, професійною реінтеграцією, а також необхідність впровадження гендерно чутливих підходів у політики відновлення.
Відновлення України без змістовного залучення жінок неможливе, а планування стратегій і політик з відновлення без врахування жіночого досвіду і експертизи – неефективне.
Визнання ролі жінок та розуміння їх внеску у відновлення, а також викликів, яким вони протистоять – другий і необхідний крок. У цьому допомагає якісна аналітика, що має гендерну оптику і враховує жіночий досвід. Як зазначила Катерина Левченко, Урядова уповноважена з з питань гендерної політики, сьогодні як ніколи активізм у жіночому русі важливо поєднати із серйозними дослідженнями, що формують основу для розробки національних політик.
Під час заходу були вперше представлені результати двох аналітичних досліджень, здійснених у співпраці з Українським Жіночим Фондом.
Дослідження «Українки в ЄС – недооцінений людський ресурс для відновлення України» представила Мар’яна Завійська, директорка аналітичного центру Open Space Works Ukraine. 67% українок, що вимушено перебувають у ЄС після 2022 року, вже залучені у підтримку відновлення України економічно та адвокаційно. В той же час вони протистоять ворожим дезінформаційним наративам, спрямованих проти українок і України. Жінки готові ще активніше долучатися до адвокації українського порядку денного, і синергія із українським національним і глобальним жіночим рухом та державою може розкрити цей потенціал.
Дослідження «Від неактивності до продуктивності: економічний ефект від інтеграції жінок у ринок праці» представила Вікторія Агапова, експертка Вокс Україна. Дефіцит кадрів – проблема, яку бізнес в Україні вважає більш руйнівною, ніж навіть безпекові виклики. Парадоксально, що 35,7% жінок працездатного віку економічно неактивні. За результатами опитування, 73% із них хочуть знайти роботу.
Це близько 3,5 мільйона жінок, залучення яких на ринок праці може збільшити ВВП України на 1,4-8%. Таке зростання ВВП означало би до 16,8 мільярда доларів США додаткових надходжень. Щоби розкрити цей потенціал, необхідно усунути перешкоди, що стоять на заваді економічному залученню жінок. Третій крок – об’єднання експертизи союзниць. Це те що робить наш голос впевненим. Сайд-івент розпочався із відвертої розмови про демографічні виклики та ринок праці, яку профасилітували Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, та Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ.
«Людський капітал є одним із ключових ресурсів відбудови країни, а ефективна державна політика має враховувати досвід, потреби та потенціал жінок як в Україні, так і за кордоном. Особливого значення набуває міжсекторальна співпраця державних органів, міжнародних партнерів, громадянського суспільства та українських спільнот за кордоном для створення умов, за яких кожна людина зможе реалізувати свій потенціал на користь України,» – зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
«Українські жінки вміють не лише адаптуватися до нових умов — вони вміють адаптувати середовище до своїх потреб і можливостей. Статус української жінки змінився, і назад дороги немає», – підкреслила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи.
Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ, впевнена: «Людський ресурс – це основний ресурс для відновлення, до доріг та будівель. І розмова про розвиток людського потенціалу України має завжди бути розмовою не про абстрактну робочу силу, а про жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, із різним досвідом. В Українському Жіночому Фонді ми добре знаємо, що досвід вразливості, який набули українські жінки в умовах війни – це і досвід виживання, подолання, лідерства, вдповідальності, об’єднання зусиль і віри в майбутнє. Цей різноманітний досвід – насправді наша супер-сила.» Під час першої дискусійної панелі, присвяченій глобальному залученню українок у відновлення, спікерки щедро ділились своїм досвідом та експертизою.
Мелінда Сіммонс, пані-посол Великої Британії в Польщі, закликала міжнародних партнерів активніше інвестувати у розвиток потенціалу українських жінок та протидіяти дезінформації, яка применшує їх внесок. «Занадто часто праця українських жінок залишається невидимою. І це попри те, як багато вони працюють у сферах послуг, догляду, сільського господарства та багатьох інших секторах, підтримуючи економіку країн, що їх приймають, і продовжуючи допомагати Україні. Нам потрібна креативність і рішучість у підтримці українських жінок. Українські жінки за кордоном не є втратою для України — вони є потужним ресурсом для майбутнього відновлення країни», — сказала Мелінда Сіммонс.
Сільві Браттен, виконавча директорка організації Fokus (Форум жінок і розвитку, Норвегія), закликала міжнародних партнерів підтримувати українські жіночі організації у оргрозвитку та розбудові майданчиків для кооперації та обміну досвідом.
«А найважливіше, що можуть зробити міжнародні організації, це визнати, що місцеві організації є експертними у своїх громадах. Вони мають бути присутніми за столами, де приймаються рішення щодо пріоритетів відновлення», — зазначила Сільві Браттен.
Мирослава Керик, Голова Українського дому у Варшаві, зазначила — «Українки в Польщі не лише адаптувалися до нових умов — вони стали важливою частиною економіки та суспільства. Попри те, що багато хто працює нижче своєї кваліфікації та стикається з невизначеністю майбутнього та інформаційними аттаками, жінки відкривають бізнеси, підтримують свої родини, перераховують кошти на підтримку України та залишаються активними учасницями суспільного життя». На її переконання, підтримка українок за кордоном та визнання їхнього внеску є важливою складовою збереження людського капіталу України.
Мар’яна Євсюкова, співзасновниця та голова Української жіночої ініціативи в ОАЕ та представниця СФУЖО при ООН, поділилась своїм досвідом. Після початку повномасштабного вторгнення українки в ОАЕ об’єдналися навколо культурної дипломатії, збереження української ідентичності та підтримки України у світі. Сьогодні громада, чисельність якої зросла вдвічі, проводить десятки заходів на рік, співпрацює з бізнесом і дипломатичними установами та працює над тим, щоб голос українських жінок був більш помітним і впливовим на міжнародному рівні.
Софія Токальська, заступниця директора департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства соціальної політики, запевнила, що для держави пріоритетом є збереження зв’язку з українцями та українками за кордоном. Одним із інструментів підтримки стане мережа Unity Hub, яка надаватиме актуальну інформацію, консультації та можливості для взаємодії з Україною. Під час другої дискусійної панелі, доповідачки надали блискучі рекомендації щодо подолання бар’єрів для жінок на ринку праці в Україні.
Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсменка України, наголосила на важливості подолання стереотипів для розкриття економічного потенціалу жінок. «Жінки працюють водійками, трактористками та в багатьох інших професіях, які раніше вважалися «чоловічими». Колеса сучасного великого трактора давно не змінюють голими руками — це фізично неможливо як для жінки, так і для чоловіка. Для цього є інструменти. Жінки сьогодні можуть набагато більше, ніж раніше, і ми дуже гнучкі в адаптації до нових умов. Тому нам потрібно знаходити жінок і допомагати їм повірити у власні можливості».
Наталія Колядко, HR-директорка EPAM Systems, поділилась досвідом системного залучення жінок у ІТ-сектор та розвитку жіночого лідерства. Сучасні IT-компанії зміщують фокус із віку чи статі кандидатів на їхні навички та компетенції. І це приносить результат – різноманітність команд і присутність жінок на керівних посадах підвищують ефективність бізнесу. Тож компаніям варто більше інвестувати у розвиток майбутніх лідерок та створення можливостей для їхнього професійного зростання. Заохочення дівчат до STEM-напрямів та руйнування стереотипи щодо «жіночих» і «чоловічих» професій ще у школі – ще один практичний і ефективний крок до розвитку IT-індустрії в Україні.
Анна-Марія Чайковська, Радниця Віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосила, що питання економічної участі жінок безпосередньо пов’язане з євроінтеграційними зобов’язаннями України. «Відновлення України та європейська інтеграція — це один і той самий процес. Гендерна рівність давно перестала бути лише соціальним питанням і є складовою економічної стійкості держави. Якщо ми хочемо успішно відновлювати країну та рухатися до ЄС, ми маємо усувати бар’єри для економічної активності жінок, інвестувати в доглядову інфраструктуру, освіту та перекваліфікацію, а також забезпечувати рівний доступ до всіх секторів економіки», — зауважила Анна-Марія Чайковська.
Олеся Бондар, директорка Українського Жіночого Фонду, зауважила, що реалізація економічного потенціалу жінок потребує системного підходу та подолання бар’єрів, які досі обмежують їхню участь у ринку праці. Ефективними є короткострокові програми перекваліфікації на два-три місяці, партнерства з бізнесом, які відкривають жінкам доступ до стажувань і першого робочого місця, а також розвиток доглядової інфраструктури. «Сьогодні жінки готові опановувати нові професії, але для цього потрібні комплексні рішення: доступ до навчання, підтримка бізнесу, стажування, доглядова інфраструктура та безпечне середовище для дітей. Наше завдання — зробити так, щоб залучення жінок до нових професій стало не тимчасовою реакцією на війну, а сталою зміною для майбутнього України», — підсумувала Олеся Бондар.
